Книга радості. Звернення

Книга радостi. Звернення His Holiness the Dalai Lama Це – найважливiше повiдомлення Його Святостi Далай-лами майбутнiм поколiнням. Манiфест сили та духовноi чистоти. Слова, що здатнi перевернути свiт та зробити його кращим. Це голос, що лунае в наших душах i звертаеться до молодих сердець. Об’еднавче гасло, яке мiстить секрет подолання хаосу, агресii й розбрату нашого часу. Та найголовнiше – це заклик. Зруйнувати всi стiни, що роздiляли нас. Перетнути кордони непорозумiння. Вгамувати полум’я нетерпимостi й вiйськових конфлiктiв. Здiйснити Революцiю спiвчуття. Усе це до снаги молодi, якiй належить сучасний свiт. Далай-лама, Софiя Стрiл-Ревер Книга радостi. Звернення до молодого поколiння Про книжку «Я закликаю до найбiльшого з усiх повстань!» Цей промовистий пристрасний манiфест – мабуть, найважливiше звернення Далай-лами до нас щодо майбутнього свiту. Це його об’еднавче гасло, що мiстить спосiб подолання хаосу, агресii й розбрату нашого часу, – i це не менше, нiж заклик до революцii. Чи готовi ми почути його? Чи готовi ми дiяти? Про авторiв Далай-лама – духовний лiдер Тибету. З 1959 року, пiсля невдалого повстання проти китайськоi окупацii Тибету, Тенцзин Г’яцо – Далай-лама XIV – жив в екзилi в Дармсалi на пiвночi Індii. Лауреат Нобелiвськоi премii миру 1989 року. www.dalailama.com Софiя Стрiл-Ревер – спiвавтор чотирьох книжок Далай-лами, серед яких – «Моя духовна бiографiя», перекладена понад двадцятьма мовами. Разом iз Перiс Бар заснувала групу «Закон i свiдомiсть» для дослiдження екологiчних проблем за iдеею «загальноi вiдповiдальностi» – концепцiею, яку Далай-лама вважае ключовою для виживання людства у ХХІ столiттi. www.lawandconsciousness.org 1. Я вiрю у вас Моi любi брати й сестри, дорогi юнi друзi! Ви, молодь сьогодення, – поколiння, яке народилося на початку третього тисячолiття. Нашому столiттю ще немае i двадцяти рокiв, воно таке молоде, як i ви. Свiт дорослiшае разом з вами, i вiн буде таким, яким зробите його ви. Тривалий час спостерiгаючи за молоддю, зараз я звертаюся безпосередньо до вас. Я маю величезну вiру у ваше поколiння. Багато рокiв я органiзовував зустрiчi з вами як в Індii, так i пiд час подорожей Європою, Сполученими Штатами, Канадою, Австралiею та Японiею. Інтенсивне спiлкування з молоддю всього свiту знову й знову переконувало мене, що ваше поколiння здатне перетворити це столiття на епоху миру й злагоди. Ви маете засоби для примирення нашого зламаного людства з ним самим i зi свiтом природи. Одначе потенцiал оновлення, який демонструе ваше поколiння, оточують тiнi старого свiту – темний хаос болю i слiз. Ви маете опиратися навмисному поборюванню знання, яке досягло нинi таких масштабiв, що ненависть, егоiзм, насильство, жадiбнiсть i фанатизм загрожують самому майбутньому життя на землi. Переконаний, що вам вистачить наполегливостi й сили боротися за майбутне i протистояти отриманому в спадок вiковому невiгластву. Моi юнi друзi! Я бачу у вас надiю людства. І хочу заявити голосно й чiтко, щоб ви почули й вiдповiли на мiй заклик: я впевнений у майбутньому, бо ви здатнi повести людство вперед, до новоi форми братерства, справедливостi й солiдарностi. Я звертаюся до вас зi знанням, яке здобув через досвiд. Менi вiсiмдесят два роки. Коли мав шiстнадцять[1 - Згiдно з тибетськими звичаями, на момент народження людина мае 1 рiк. (Тут i далi прим. авт.)], 17 листопада 1950 року, я втратив свободу, сiвши на золотий трон у Лхасi й прийнявши всю верховну владу в Тибетi – релiгiйну й свiтську. Коли менi було двадцять п’ять, у березнi 1959-го, я втратив свою краiну в результатi насильницькоi анексii Китайською Народною Республiкою. Я народився 1935 року й пережив багато жахiть ХХ столiття – перiоду, якому судилося побачити найстрашнiшi кровопролиття у всiй людськiй iсторii. І все одно надзвичайний людський iнтелект замiсть того, щоб служити життю, плекати й берегти його, надто часто використовуе свою винахiдливiсть для руйнування, спромiгшись залучити до цього навiть силу сонячноi енергii. Ви народилися у свiтi надпотужних ядерних арсеналiв, яких вистачить на те, щоб знищити планету десятки разiв. Вашi дiди й батьки пережили двi свiтовi вiйни та безлiч конфлiктiв, якi породили на землi жахливе спустошення i спричинили смерть 231 мiльйона людей за минуле столiття. Людство затопило цунамi небаченоi жорстокостi, викликаноi фанатичним нацiоналiзмом, расизмом, антисемiтизмом та iдеологiчною пропагандою. Я жив у часи нацистського голокосту в Європi, ядерних бомбардувань Японii, Холодноi вiйни, масових убивств цивiльного населення в Кореi, В’етнамi й Камбоджi, Культурноi революцii й голоду, наслiдком яких стала загибель понад 70 мiльйонiв осiб у Китаi й Тибетi. Ми бачили, як конфлiкти в Афганiстанi й на Близькому Сходi спустошували регiон, що колись був iсторичною колискою людства. Ми бачили фотографii з узбережжя Середземного моря, де хвилi несуть тiла дiтей, пiдлiткiв, чоловiкiв i жiнок, якi потонули, намагаючись допливти до Європи з надiею здобути краще життя й можливiсть допомогти вижити своiм рiдним. Ми – очевидцi невпинного руйнування земноi екосистеми й катастрофiчного зменшення бiологiчного розмаiття, адже кожнi двадцять хвилин зникае новий вид рослин чи тварин. Ми мовчазнi свiдки вирубки амазонських лiсiв – цих останнiх великих легень планети – як i закислення наших океанiв, знебарвлення Великого Бар’ерного рифу й танення льодовикiв Арктики й Антарктики. На «Третьому полюсi», у Тибетi, зникнення 46 000 гiмалайських льодовикiв загрожуе пересиханням найбiльших рiчок Азii, якi забезпечують водою пiвтора мiльярда людей. Ви теж усе це добре знаете. Ви народились i зростаете в цьому свiтi зi знанням про глобальнi масштаби руйнування внаслiдок вiйн, тероризму й винищення природних ресурсiв. Я ЗВЕРТАЮСЯ ДО МОЛОДІ ВСЬОГО СВІТУ Європейський Союз – модель миру у свiтi Остерiгайтеся «синдрому злого свiту»[2 - Теорiя професора Джорджа Гербнера (1919—2005) про те, що насильство на екранi викликае зростання насильства, тривоги й невпевненостi в реальному свiтi.]. Якщо ви йому пiддастеся, ризикуете впасти у вiдчай i не помiтити, що у свiтi завдяки поширенню знань про демократiю й людськi права зростае прагнення миру. Нiколи не забувайте, що справжне примирення можливе. Згадайте Нiмеччину й Францiю. З XVI столiття не менше двадцяти разiв iх розривали военнi конфлiкти, варварство яких сягнуло свого апогею у двох свiтових вiйнах минулого столiття. У 1914 й 1939 роках iз Парижа й Берлiна молодих солдатiв спрямовували на фронт. Вони були вашого вiку й навiть не уявляли, якi звiрства чекатимуть iх на полi бою, у багнi окопiв, у жахiттях таборiв смертi. Знищенi поколiння молодих людей, згорьованi сiм’i, мiльйони сирiт, зруйнованi краiни, поставлена на колiна цивiлiзацiя. Але саме в цих колишнiх войовничих краiнах прагнення миру стало сильнiше за агресивний патрiотизм. Далекогляднi лiдери Конрад Аденауер i Роберт Шуман, спираючись на свою глибоку вiру в братерство й солiдарнiсть, заклали пiдвалини Європейського Союзу. Іншi полiтичнi лiдери продовжили iхню роботу, керуючись принципами консенсусу, намагаючись загоiти рани багатьох людей, якi опинилися пiд перехресним вогнем конфлiктiв у всьому свiтi. Справжню надiю на ваше поколiння дае менi европейська модель. Їi поступ до миру втiлюе нову реальнiсть, у яку рухаеться це столiття, i навiть зростання нацiоналiзму в деяких краiнах спiльноти не може зупинити цього руху. Як ви знаете, у рiзних частинах свiту iснуе чимало органiзацiй, заснованих за принципами Європейського Союзу[3 - Наприклад, Африканський Союз, АСЕАН (Азiя), НАФТА, Меркосур, АЕА, Карибська спiвдружнiсть тощо.]. Ви теж можете допомогти в посиленнi iнтеграцii для запобiгання конфлiктам. Можете сприяти поширенню демократичних цiнностей i основних свобод у свiтi, пiдтримуючи зусилля рiзних краiн у недемократичних регiонах на всiх континентах. Я прошу вас подумати, як саме ви можете долучитися до процесу поширення цього «духу едностi» у свiтi. Молодi африканцi, ви можете допомогти змiцненню Африканського Союзу, що об’еднуе всi краiни вашого величезного континенту. Молодi американцi й канадцi, ви можете збудувати Пiвнiчноамериканський Союз, молодь Латинськоi Америки – Латиноамериканський Союз, молодь Азii – Азiйський Союз. На мiжнародному рiвнi це дасть ООН значно бiльше шансiв на реалiзацiю прекрасного гасла, яким починаеться преамбула до ii Статуту: «Ми, народи об’еднаних нацiй…» Берлiн, листопад 1989-го: молодь, мир i демократiя Дозвольте менi подiлитися з вами незабутнiм спогадом майже тридцятирiчноi давностi – з листопада 1989 року. Ви можете не пам’ятати, що в тi часи Нiмеччина була роздiлена на двi ворожi держави, фiзично розмежованi 100-кiлометровим бетонним муром заввишки три метри. Уздовж нього стояли вартовi вишки, а називали його Стiною ганьби. Ця Стiна роздiляла окремi сiм’i, роздiляла краiну. Менi випало бути в Берлiнi саме тодi, коли десятки тисяч молодих натхненних демонстрантiв абсолютно мирно голими руками знiмали вартовi вишки й розбирали стiну. Увесь свiт затамував подих. Молодь змiнювала iсторiю. Юне поколiння Схiдноi i Захiдноi Нiмеччини вiдкинуло iдеологiчнi суперечностi й пiдтвердило прагнення об’еднання нацii, що стало можливим завдяки полiтицi прозоростi, розпочатiй 1986 року моiм другом Михайлом Горбачовим, тодiшнiм очiльником Радянського Союзу. Вiн вiдмовився вiддавати наказ стрiляти по демонстрантах, а пiзнiше визнав, що падiння Берлiнськоi стiни запобiгло Третiй свiтовiй вiйнi. З глибоким хвилюванням я згадую мить, коли зi свiчкою в руцi пiдiйшов до руiн стiни. Натовп винiс мене просто на завали. Це була надзвичайна мить – над свiтом витав дух миру й свободи. Мене спитали, чи не хочу я виголосити промову. Я просто сказав: «Ще вчора не можна було навiть уявити падiння Берлiнськоi стiни – сьогоднi воно стало реальнiстю. Так само одного дня й Тибет здобуде свободу». Символiзм цiеi знаменноi подii посилювався тим, що лише в березнi цього ж року в Лхасi жорстоко розiгнали мирну демонстрацiю – я бачив жахливi фото того кривавого придушення. Ще через три мiсяцi, у червнi, танки роздушили студентське повстання на пекiнськiй площi Тяньаньмень. Але вже в листопадi падiння Берлiнськоi стiни довело, що молодь здатна ненасильницьким спротивом перемогти жорстку диктатуру. Розмiрковуючи про це сьогоднi, усвiдомлюю, що то був епiлог трагедiй ХХ столiття, пiдтвердження неминучого краху комунiзму в Схiднiй Європi, що поклало край спадщинi Другоi свiтовоi вiйни. Занепад тоталiтарних режимiв змiцнив мое переконання в тому, що сучасна молодь вiддае перевагу унiверсальним цiнностям демократii й солiдарностi. Мирний бунт молодого поколiння без краплi кровi буквально змiв породження кривавоi росiйськоi революцii 1917 року, яка заклала пiдвалини майбутнього СРСР на довгi сiм десятилiть. МОЇ ЮНІ ДРУЗІ, Я БАЧУ У ВАС НАДІЮ ЛЮДСТВА Руйнуйте залишки ганебних стiн І зараз, на початку ХХІ столiття, я закликаю молодих людей усього свiту руйнувати залишки стiн ганьби, особливо тих, що зведенi у вашiй свiдомостi. Стiн егоiзму, нацiоналiстичноi пихатостi, культу iндивiдуалiзму, погорди й жадiбностi. Усе, що роздiляе, належить минулому. Нiякi сили роз’еднання й вiдштовхування не здолають прагнення до миру, притаманного вашому поколiнню. На практичному рiвнi може здаватися, що iнодi агресiя необхiдна, адже владнати конфлiкт найлегше застосуванням сили. Але розв’язання конфлiкту за допомогою насильства обмежуе людськi права, безпеку й захищенiсть. Насправдi проблема не зникае, а лише вiдкладаеться пiд тиском i рано чи пiзно знову вирветься на поверхню. Історiя свiдчить, що военнi перемоги й поразки недовговiчнi. Те саме стосуеться й приватного життя, стосункiв з рiдними й друзями. Часом без будь-яких рацiональних аргументiв можна проявити лють i агресiю, але це – лише ознака слабкостi. Не забувайте про iнтелект – вiдстежуйте своi психiчнi реакцii. Гнiваючись, людина пiддаеться слiпiй енергii, яка заважае вiдрiзнити правду вiд неправди. Мiй друг, американський психотерапевт Аарон Бек, колись пояснив менi: 90 % негативу, який ми приписуемо людям чи явищам, що нас дратують, насправдi породжено нашими негативними ментальними проекцiями. Якнайпильнiше вивчення своiх реакцiй дае змогу позбутися негативних емоцiй. Зрозумiти себе – означае звiльнитися самому й примиритися з iншими. Звернiться до розуму, вiдкиньте гнiв i його наслiдки – агресiю й насильство. Важливо розумiти, якi найглибшi спонуки керують вами й вашими опонентами чи противниками. Часом буде важко вибрати мiж насильством i ненасильством. Не забувайте, що негативна мотивацiя призводить до болю i руйнацiй, навiть якщо на перший погляд здаеться, що вашi дii неагресивнi. І навпаки, щира альтруiстична мотивацiя веде до позитивних ненасильницьких дiй. Лише просвiтлене спiвчуття може виправдати застосування сили як останнього засобу. На Заходi звикли до iншого пiдходу. Там уважаеться, що мирний ненасильницький спротив – особливiсть схiдних культур. Бiльш схильнi до дiй, захiднi люди прагнуть негайного вiдчутного результату в усiх ситуацiях. Ефективне в короткий промiжок часу, таке ставлення може виявитися деструктивним у довгостроковiй перспективi, тодi як ненасильство, що потребуе терпiння й рiшучостi, – завжди конструктивне. Падiння Берлiнськоi стiни й визвольнi рухи, започаткованi в краiнах колишнього Радянського Союзу, – дуже повчальнi приклади. Також не можна забувати, що навеснi 1989 року китайськi студенти, якi народились i вчилися пiд тиском комунiстичного режиму, спонтанно втiлили в життя практику мирного опору – улюблену стратегiю Магатми Гандi. Їхнiй протест залишався мирним, зiткнувшись з усiею жорстокiстю репресивного режиму. Незважаючи на свое iдеологiчне виховання, вони вибрали шлях ненасильства. ВИ МОЖЕТЕ СПРИЯТИ ПОШИРЕННЮ ДЕМОКРАТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ І ОСНОВНИХ СВОБОД У СВІТІ Вiйна – абсолютний анахронiзм Ненасильство – прагматичний спосiб урегулювання сучасних конфлiктiв. Незважаючи на пережитi вiйни й репресii в моiй краiнi, де понад шiстдесят рокiв Народна мiлiцiя КНР за наказами з Пекiна залякуе, тероризуе, душить свободу й гiднiсть тибетського народу, я залишаюся переконаним прибiчником миру в усьому свiтi. Усе, що я пишу, покликане пояснити, як створити умови, необхiднi для миру мiж нами й навколо нас. І якби я не вiрив у можливiсть миру, то не мiг би далi вести цiеi розмови. У наш час вiйна – цiлковитий анахронiзм. Юридично ми навiть уже не оголошуемо вiйни – при цьому в деяких краiнах для початку военноi операцii достатньо голосування в парламентi. Старi войовничi iдеологii вiджили свое, i кожен збройний конфлiкт викликае численнi мирнi демонстрацii в багатьох мiстах свiту. Я радiю, коли бачу, як ви, десятки тисяч молодих людей, об’еднуетеся задля злагоди й захисту людських прав. Мое серце сповнюеться радiстю вiд того, що стiльки юнакiв i дiвчат спiльно виступають заради розв’язання гуманiтарних проблем. Завдяки швидкому розвитку iнформацiйних технологiй ви стали першим поколiнням справжнiх громадян свiту. Учiться розумно використовувати соцiальнi мережi – для швидшого поширення знань, а не для того, щоб Інтернет чи iгри стали наркотиком, без якого не можна обiйтися. Демонструйте лише перевiрену, правдиву й етичну iнформацiю. Остерiгайтеся ширити неправдивi новини. Ви – цифрове поколiння, народжене громадянами свiту, адже цифрова культура не мае кордонiв. Хiба не правда, що ви вважаете молодих людей з усього свiту радше друзями, товаришами й партнерами, анiж конкурентами, супротивниками чи ворогами? Безсумнiвна iстина, що вiйна – частина людськоi природи. Але геноциди минулого столiття зняли полуду з очей вашим батькам, дiдусям та бабусям, якi створили гасло: «Нiколи знову!» Саме вони показали, що мiжлюдськi конфлiкти можна залагоджувати через дiалог i ненасильство. Ви можете менi заперечити, що й зараз, у ХХІ столiттi, ми спостерiгаемо посилення конфлiктiв, намагання урядiв рiзних краiн вирiшувати проблеми силою. Вiйськова машина залишаеться легальним iнструментом, i багато хто визнае вiйну звичайною справою, а не злочином. Рiзнi форми «промивання мiзкiв» не дають людям усвiдомити, що вiйна – жахлива за визначенням. Це величезний парадокс нашого часу: юридично вiйни немае, а кiлькiсть кривавих криз i вбивств зростае. Молодi люди стають мiшенями жорстоких терористичних атак. Париж, листопад 2015-го, Манчестер, травень 2017-го… Мене невимовно вразили цi подii, нiби вся зброя терористiв влучила прямо в мое серце. Молодi люди вбивають своiх однолiткiв! Тi нападники не народилися терористами, iх на терористiв перетворили манiпуляцiями в iм’я фантазii, архаiчного брутального фанатизму, змусили повiрити, що терор i вбивства – це героiзм. Не впадайте у вiдчай. Ваша мiсiя – зрозумiти уроки вiд помилок минулого й розвивати дiалог, толерантне й ненасильницьке спiлкування з оточенням. Коли ж ви самi зiткнетеся з насильством, не пiддавайтеся страху, що заслiплюе й тягне за собою жорстокiсть, злiсть i бажання помсти. Надихайтеся прикладом норвезького прем’ер-мiнiстра, який пiсля терористичних актiв в Осло й на островi Утеi в липнi 2011 року заявив, що його уряд вiдповiсть на терор подальшою демократизацiею, вiдкритiстю й толерантнiстю. Уникайте взаемноi ненавистi – i ви станете архiтекторами миру. Уже не за горами той день, коли ваше поколiння винесе вiйну на смiтник iсторii. Можливо, тодi ви згадаете цi слова. УЧІТЬСЯ РОЗУМНО ВИКОРИСТОВУВАТИ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ 2. Бунтiвники за мир Зараз, у вiсiмдесят два роки, я готовий попрощатися з життям. Якщо зважати на мiй вiк, я, звiсно, людина ХХ столiття. Але глибоко вкорiнене в моему ествi прагнення миру спонукае мене почуватися радше людиною майбутнього свiту, представником молодшого поколiння. У цьому сенсi ми – одного вiку, вiку оновлення. Завершення моеi життевоi путi й початок ваших життiв – це перехрестя. Точка перетину наших шляхiв – коротка мить, коли в небi зустрiчаються нiч i свiтанок. Це вже не нiч, але ще й не ранок. Новий день народжуеться. Нiби одна сторiнка перегортаеться за горизонт i вiдкривае iншу. І це ви, моi юнi друзi, писатимете новий роздiл нашоi iсторii. Сподiваюся, це буде найкрасивiша й найрадiснiша частина з усього, що пам’ятае людство. Я чекав мирного майбутнього ще з тих часiв, коли жив у своiй рiднiй краiнi – Тибетi. Пiдлiтком у Лхасi я жадiбно читав iлюстрованi журнали – i прочитаним у них обмежувалися моi знання про iншi краiни. Пiд час першоi подорожi до Індii – 1956 року на яках i конях – я думав: що, як з найвищоi на землi тибетськоi вершини менi пощастить побачити хмарочоси Нью-Йорка? Я сподiвався звидiти iх у старий бронзовий далекогляд, що залишився менi вiд попередника, – я часто роздивлявся через нього кратери на Мiсяцi, стоячи на терасi палацу Потала. Вiдтодi я значно бiльше дiзнався про сучасну цивiлiзацiю й навiть певним чином уплинув на ii еволюцiю, але, як i ранiше, залишаюся вiдданим справi утвердження миру. З позицii людини, яка протягом усього життя спостерiгала свiт, благаю вас почути моi слова: якщо й ваше поколiння сповзе в насильство, ви побачите смертнi конвульсii людства. Це столiття стане або епохою миру, або кiнцем iснування роду людського. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=51131439&lfrom=688855901) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом. notes 1 Згiдно з тибетськими звичаями, на момент народження людина мае 1 рiк. (Тут i далi прим. авт.) 2 Теорiя професора Джорджа Гербнера (1919—2005) про те, що насильство на екранi викликае зростання насильства, тривоги й невпевненостi в реальному свiтi. 3 Наприклад, Африканський Союз, АСЕАН (Азiя), НАФТА, Меркосур, АЕА, Карибська спiвдружнiсть тощо.