Чумаківська комуна

Чумакiвська комуна Микола Хвильовий ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1 «Чумакiвська комуна» Миколи Хвильового – новела, для якоi характерна типова для авторського iдiостилю сюжетна розмитiсть, схематизм у зображеннi героiв i акцент на поетицi***. Найвiдомiшими творами автора е новели «Я (Романтика)», «Кiт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревiзор», «Повiсть про санаторiйну зону», незакiнчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжне iм’я Микола Фiтiльов)– талановитий украiнський письменник, майстер психологiчноi новели з елементами романтизму та iмпресiонiзму. Микола Хвильовий ЧУМАКІВСЬКА КОМУНА І Повiтове мiсто, де пахне Гоголем, у перелiг перекинулось. Осiло. Коли летять буйнi, арештантськi весни, повiтове мiсто живе нутром: не вилазить з будинкiв, плодить дiти, ходить до церкви, а ввечерi п'е чай з блискучого самовара. Увечерi в тихому затишку мiщанського добробуту шипить самовар: – Ш-ш! І зимою: – Ш-ш! І лiтом: – Ш-ш! І восени: – Ш-ш! Це тиха надмрiйна пiсня обивательського щастя. А апогей його – канарейка в клiтцi. …Над повiтовим мiстом промчалась революцiя. Зламала декiлька вiкон, зруйнувала чимало будинкiв, розбила гурт сердець i помчалась далi. …Все йде, все минае й вiдходить, не вертаеться, а обиватель знову намагаеться впiрнути в бакалiйний сон старосвiтського галантерейного життя. Але сон неспокiйний буде, сон тривожний буде: чуе обиватель – блукае мiстом хтось невiдомий, хтось арештантський. І каже вiн, зiдхаючи: – Да, шерочко. …Коли злiзти на гору, там манастир. Покрiвський зветься, а не долiзти до манастиря – Чумакiвська комуна. Таки справжня комуна iменi Василя Чумака. Мрiйник загинув в iмлисту киiвську нiч, а маленька комуна й досi живе в повiтовiм мiстi, де пахне Гоголем. II Бiля ворiт написано: «В сем доме прожiвает дворянiн Гараем». …А коли на бруку дiтвора здiймае гамiр, молодий поет Андрiй (Андре) деклямуе з Чумака: – Безнадiйно. Є надiя: ось, на цьому бруку. – Переможцi. Пiонери. Тисну вашу руку. Бiля комуни проходять i тiнi минулого – черницi чорнi (тепер живуть невiдомо де, а в манастирi церква й дитячий будинок). Недалеко й калюжа, а в калюжi вовтузиться сонце, як порося. Інодi сонце заверещить золотом, тодi на мозок спадае гаптований серпанок. …До Андрiя пiдходить Варвара й оповiдае про яму – недалеко яма, куди черницi скидали колись «незаконних» немовлят: опороситься черниця й запричаститься тайни вбивства. Пiдходить товаришка Валентина – високолоба (чудовий високий лоб… люблю високолобих. М. X.). Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/mikola-hviloviy-8345444/chumak-vska-komuna/?lfrom=688855901) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.