А и Б сидели на трубе, або езопова мова

Закінчення

Редактор наступної газети, ознайомившись зі статтею, насупився і проговорив:
- Хочете, щоб мене затягали по судам? Ви назвали імена чотирьох суддів і дев’ятьох чиновників. Уявіть, що кожен з них подасть на мене в суд.
- У своїй газеті ви зазначаєте: «за достовірність фактів відповідають автори». Я готовий відповідати.
- Ох, не кажіть. Два роки тому я опублікував неспростовну інформацію про воєнкома, який вкинув у колодязь одного громадянина. Так цей воєнком дотепер тягає мене по судах.

Наступною у моїх мандрах була редакція, що спеціалізується на передруку статей з тижневика «2000 лоханок бруду» та з інших схожих видань.
Редактор, смуглявий чоловік тюрського походження, уважно прочитав фейлетон, занервував.
- У вашій статті згадано президента. Одне його ім’я викликає у мене зубовний скрегіт. Космополіт! Американський прислужник! Руйнує дружбу слов’янських народів!
- У статті йдеться не про президента, а про місцевих чиновників і суддів.
- Якщо я опублікую таке про суддів, газету зразу ж позбавлять ліцензії!
- Ви не боїтесь лаяти президента, але панічно боїтесь місцевих начальників…
- Українське прислів’я говорить: не так страшні пани, як панські собаки. - Він підвівся і заходив туди-сюди по приймальні. - Я людина гаряча. Не зліть мене!
Я попрощався з гарячою людиною і попрямував до іншої газети.

Жінка-редактор, ознайомившись з фейлетоном, сказала:
- Ви пишете про Хоркіну, начальницю соцзабезу. Не хочу псувати гарних стосунків з нею. Вона дає мені статті, інтерв’ю… А ще судді, міський голова…Я по горло сита взаєминами з міліцією, яка побила мого сина. Не вистачає на мою голову, крім міліції, ще і суддів!
- Може, вказати лише перші літери прізвищ - Х, П, Н?
- По першим літерам всі все зрозуміють. У нас маленьке місто.
- Тоді, можливо, використати інші літери - А,Б,В?
- Так буде краще. І скоротить кількість дійових осіб, бо не хватить алфавіту. Пишіть російською мовою, бо газету не будуть купувати.
- Добре, - сказав я, згодний вже на все. А про себе подумав, що москалі у славному містечу Шокіно усе-таки потіснили українців.
В поті чола я виправляв фейлетон. Скорочував, викреслював, маскував прізвища, перекладав на російську. В результаті вийшов такий змістовний шедевр:
А и Б сидели на трубе.
А упало, Б пропало.
Кто остался на трубе?

Приніс статтю в редакцію.
- Скоротили? Дуже добре. Стислість - сестра таланту, - похвалила редактор і, прочитавши мій доробок, додала: - Але, вибачте, я забула, про що цей фейлетон…
- Про чиновників і суддів...
- Ах, так-так. Добряче ви їх тут пропісочили! Езопова мова. Блиск! Опублікуємо у найближчому номері.
Я повертався додому щасливий.