ЧОЛОВІЧА ПОМСТА - Юмор

Я выбрасываю чемоданы ненужного барахла - выбираю одно из двух одинаковых зол. Ведь любовь не слепа у меня, но, как водится, зла. Да и ты, по всей видимости, - козел.

ЧОЛОВІЧА ПОМСТА

| | Категория: Юмор
Дружина своїми причіпками постійно мене допікала. Не подобалося їй, що проводив вечори біля телевізора і дивився всілякі, на її думку, дурниці: футбол, хокей і голих панянок. Однім словом, відверто зневажала мої чоловічі інтереси. І це тоді, коли я так шанобливо ставився до її жіночих розваг.

Медом її не годуй, дай потоптатися на продовольчому базарі і притягти додому сумки бог зна з чим. Жодним словом я не дорікнув їй. Розважайся, голубонько, скільки душі завгодно.
Ще любить вона прибирати наше помешкання. З насолодою все переставляє, вичищає, перемиває. Я і тут даю їй волю, а сам зі скорботою в душі іду до приятелів згаяти час за пулькою або, хай їй грець, за чаркою.

І за все це – чорна невдячність. Дійшло до того, що перестала звертати мою увагу, коли я, збираючись на роботу, натягував різнокольорові шкарпетки або одягав сорочку навиворіт. Або, що гірше за все, забував застібнути штани. Іноді усі ці прикрощі траплялися одночасно. Завдяки їй я двічі в такому вигляді з’являвся перед співробітниками, а одного разу навіть перед головним бухгалтером. Чи можна було далі усе це терпіти?

Я вирішив віддячити їй тією ж монетою і почав уважно стежити за її поведінкою. Але, попри всі мої старання, підловити її на чомусь ніяк не вдавалося. Усе робила як слід, гадюка. Мені на зло. Ні одного разу не натягла колготи поверх спідниці, не підмалювала очі різними кольорами.
Нарешті одного дня сталася подія, яку я так довго чекав. Ідемо вранці на роботу. Двері завжди замикала вона, мені не довіряла. А цього разу, я навіть очам не повірив, не замкнула. Чи була чимось заклопотана, чи ще щось. Поки йшли до автобусної зупинки, я аж спітнів. Боявся, що здогадається і повернеться. Але пронесло, не повернулася.

Увечері зустрів її біля прохідної. Треба ж іти додому разом, щоб побачити, як вона зреагує на скоєне. Підходимо до квартири – двері відчинені. Вона аж зойкнула. Вбігла до квартири, а там – ні телевізора, ні кришталю, ні моєї норкової шапки, яку я вдягаю тільки на свята. Дружина в сльози, а я, витримавши належну паузу, спокійно, кажу:
- Двері, моя люба, треба замикати.
- Як же я могла забути! Бідна моя голівонька…

Деякий час вона так побивалася, потім кинулася дзвонити в міліцію. Тут я розсудливо, як і належить чоловікові, кажу:
- Зачекай. Далеко телевізор вони не могли відтягти, адже довкола люди. Може, до темряви сховали у підвалі. Піду подивлюсь.

Іду до підвалу і аж тремчу від радості. Добряче її провчив! Це я в обідню перерву усі ті речі у підвал спустив. Наближаюсь до нашої комірчини. Мацаю у кишені. Ключа немає! Навіть мороз пробіг по шкірі. Я до замка – ключ у замку. Як я міг його тут залишити! Відчиняю комірку, а в ній – ні телевізора, ні кришталю, ні шапки!

Що я пережив, не передати. Останнє волосся на голові вирвав. Та хай би хоч такою дорогою ціною, але вдалося її провчити. Так не вдалося ж! Наступного дня одна пенсіонерка, що постійно стирчить біля вікна, очі б їй повилазили, розказала міліціянту, як я тягнув кудись телевізор. Довелося у всьому зізнатися.

От і сиджу зараз без телевізора, без шапки і без волосся на голові. А хто винен? Вона і тільки вона. Якби не забула замкнути квартиру, усе було б на місці. Навіть волосся на голові.
Як же її провчити?

Своё Спасибо, еще не выражали.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
    • 69
     (голосов: 11)
  •  Просмотров: 1435 | Напечатать | Комментарии: 5
banner

   
12 января 2011 00:28 Анна Читари
avatar
Группа: Авторы
Регистрация: 10.11.2010
Публикаций: 150
Комментариев: 8789
Отблагодарили:93
Угу. Настоящий юмор стиля семидесятых. Сейчас из такой темы триллеры лепят. А юмор опустился до уровня описания выделительных функций и генитальных подколок. Спасибо за возвращение в прошлое.

Эрудит - это человек, который всегда найдет синоним, если не знает,как пишется слово.

   
9 января 2011 13:08 kinka
avatar
Группа: Авторы
Регистрация: 8.03.2010
Публикаций: 2
Комментариев: 1170
Отблагодарили:0
flowers1 настоящий юмор yes

   
8 января 2011 15:43 monter
avatar
Группа: Авторы
Регистрация: 7.11.2010
Публикаций: 401
Комментариев: 6712
Отблагодарили:2073

Спасибо Вам, уже, почти, свободно читаю.

Рисовать надо спонтанно, носки должны валяться и никаких планов на
завтра. monter (из коментов)

   
7 января 2011 23:22 Perla
avatar
Группа: Дебютанты
Регистрация: 12.12.2010
Публикаций: 0
Комментариев: 20
Отблагодарили:0
Ось воно, як співається в одній відомій пісні, «чоловіче щастя: баби, пиво, рок-н-рол, і щоби по тєлєку йшов бокс або футбол». Така от халепа трапилася: хтів чоловік провчити дружину заклопотану, а лишився без телевізора, святкової норкової шапки та волосся на голові. Тож, не треба намагатися когось провчити й доля не буде провчати тебе.

   
7 января 2011 15:16 Karharodon
avatar
Группа: Дебютанты
Регистрация: 15.12.2010
Публикаций: 0
Комментариев: 110
Отблагодарили:0
Так завжди буває, хочеш когось провчити, а сам попадає у халепу. Бідна дружина, нехай би дивився собі телевізор і не мали б проблем.
Информация
alert
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
Загрузка. Пожалуйста, подождите...

Наш литературный журнал Лучшее место для размещения своих произведений молодыми авторами, поэтами; для реализации своих творческих идей и для того, чтобы ваши произведения стали популярными и читаемыми. Если вы, неизвестный современный поэт или заинтересованный читатель - Вас ждёт наш литературный журнал.
{changeskin}