Магічні таємниці мольфарів

Магiчнi таемницi мольфарiв Орест Стафiйчук Карпатський мольфар i надзвичайно свiтла людина Орест Стафiйчук щиро дiлиться давнiми знаннями, старовинними текстами, примiвками, якi вiрно служитимуть вам та вашим рiдним. Прадавнi замовляння для здоров’я, любовi та добробуту стануть найкращим подарунком у непростi часи. Магiчний захист та здiйснення бажань, очищен- ня вiд негативноi енергii старовинним ритуалом Жива Ватра, таемнi слова-намовляння, що здатнi вберегти вiд хвороб, примiвки вiд врокiв i молитви вiд пияцтва, магiя кохання та краси, побутовi замовляння й талiсмани для кар’ерного росту – таемничi знання предкiв допоможуть i захистять. Головне – мати добре серце та вiрити в чудодiйну силу Слова, яке завжди на вартi благополуччя вашого роду. Орест Стафiйчук – карпатський мольфар, екстрасенс та цiлитель, учасник багатьох телевiзiйних проектiв. Понад дев’ять рокiв Орест допомагае тим, хто звертаеться до нього по допомогу. Орест Стафiйчук Магiчнi таемницi мольфарiв © Стафiйчук О., 2021 © Depositphotos.com / intueri; geraria, обкладинка, 2021 © Книжковий клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2021 © Книжковий клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», художне оформлення, 2021 Передмова Щодня карпатськi мольфари, чарiвники та знахарi звертаються до Всесвiту (Творця) через особливi коди – магiчнi слова. Надiленi Божим даром, вони множать силу кодiв у сотнi разiв, адже з енергетикою мольфара слова набувають ще бiльшоi звуковоi вiбрацii та з неабиякою силою дiють на Космос. Ними вони захищають себе, знiмають вроки та пристрiти, зцiлюють вiд хвороб, розпалюють людськi серця… Таемних слiв вони вчать i людей, аби тi за потреби могли користуватися iхньою могутнiстю, долаючи життевi перепони. Примiвник бере свою назву вiд слова «примовляти» (промовляти), а людей, що знаються на рiзноманiтних замовляннях, примовах, змовах та магiчних формулах, називають примiвниками. Але вам необов’язково бути всесильним магом чи карпатським вiщуном. Усi магiчнi тексти, зiбранi з рiзних куточкiв Захiдноi Украiни, ви можете абсолютно впевнено використовувати в повсякденнi, адже свiй початок вони беруть ще з прадавнiх часiв, вiд наших з вами дiдусiв та бабусь. Головне – мати добре серце та вiрити в чудодiйну силу Слова, яке завжди захищатиме вас та ваш рiд! Вiд автора Якщо десь в Украiнi iснуе чарiвний свiт, мiсце особливоi енергетики, звичаiв i традицiй, то це, напевно, Карпатськi гори. Вони полонять душi людей, заманюють у своi тенета i довго не вiдпускають. Доводиться боротися з ними, домовлятися, йти на всiлякi поступки, аби хоч трохи вирватися, та й то на короткий час, бо, хто заночуе в Карпатах хоч раз, той повертатиметься сюди знову i знову. Потрапляеш у гори – i опиняешся нiби в казцi, у королiвствi, де своi закони та порядки, де кожного мандрiвника гостинно зустрiчають його жителi, пропонуючи найкращi iжу, напоi та вiдпочинок. Горяни й справдi почастують вас усiм, що е в домi, навiть якщо ви з дороги зайдете попити води. Дивно, але в горах i нинi можна попроситись до когось перебути нiч, а за вечерею почути безлiч легенд. А ще вам обов’язково розповiдатимуть про гiрських чаклунiв – мольфарiв, градiвникiв i навiть злого духа Арiдника. Можливо, якщо пощастить, ви й самi зустрiнете мольфара. У наш час трохи вiдкрити таемницi карпатських чаклунiв можуть люди, що добре знаються на цьому, i роблять вони почасти важливу справу насамперед задля збереження нашоi магiчноi культурноi традицii. Тому перед вами моя нова робота, котра надасть змогу опанувати частинку тих знань з украiнськоi магii. Любi читачi, я щиро вдячний кожному з вас за виявлену цiкавiсть до моеi роботи, за теплi слова на мою адресу та вашу щиру пiдтримку. Пiсля виходу перших моiх книжок ще в далекому 2012 роцi я отримав численну кiлькiсть вдячних листiв з розповiдями про те, як знання в них допомогли вам у важку хвилину, як молитви та примiвки стали вашими охоронцями, помiчниками у важливих справах. Я читав i радiв з того, що бодай маленька частинка магiчних таемниць стала доступною (з Божою допомогою) всiм тим, хто вiрить у те, що слова можуть змiнювати свiт, що людина е частинкою Бога, а значить, мае владу допомагати собi та близьким. Приемно було отримати листiвки з Америки та Канади. Вихiдцi iз Захiдноi Украiни, якi живуть зараз там, надсилали в електронних листах своi iсторii з дитинства та сьогодення, думки стосовно Украiни, а особливо щедрi – деякi таемницi, котрими володiли ще iхнi прадiди. Я обiцяю, вони збережуться навiки й частково заповнять ту прогалину, яку ми маемо в нашiй магiчнiй культурi. Сьогоднi я продовжую дiлитися з вами такими знаннями, старовинними текстами, прадавнiми примiвками, котрi, я впевнений, вiрно служитимуть вам та вашим дiтям. Менi хочеться, звичайно ж, розповiсти бiльше, але не можу: дав слово не вiдкривати деяких секретiв непосвяченим людям. Мене й так звинувачують у тому, що я припускаюся великоi помилки, розповiдаючи вам секрети, що це неправильно… Я отримую багато погроз тiльки через те, що живу не в Карпатах, а в столицi, ще через якiсь певнi моменти, якi, на думку деяких людей, iм краще вiдомi. Інодi опускаються руки, але я змушений пройти той шлях, який менi пiдготував Творець, i передати зiбранi знання наступним поколiнням. У своiй новiй роботi я орiентуюся суто на вашi прохання стосовно тих тем, котрi вам цiкавi та котрi б ви хотiли вiдкрити для себе. На сторiнках цiеi книжки я розповiм вам, як правильно та з якими спецiальними магiчними словами можна зiрвати папороть проти ночi на Івана Купала. Вважаеться, хто зiрве цвiт папоротi, той дiзнаеться усi таемницi чорноi та бiлоi магii i матиме успiх в усьому. Для поцiновувачiв iстинноi мольфарськоi традицii буде цiкавим дiзнатися про старовинний ритуал очищення себе вiд негативноi енергii, який зветься Жива Ватра. Здавна вiдомо, що первiсний вогонь мае неабияку силу очищувати своiм полум’ям та спалювати рiзноманiтнi магiчнi навiювання, насланi чорними магами або недоброзичливими людьми. У ХХІ столiттi людство потерпае вiд жахливого вiрусу – Сovid-19. Здаеться, здiйснюються найжахливiшi сценарii голлiвудських фiльмiв. Я ж навчу вас стародавнiх таемних слiв саме вiд невiдомоi хвороби. Тiльки Всевишньому вiдомо, скiлькох людей вони врятували пiд час чуми, вiтряноi вiспи, сибiрськоi виразки тощо… Численна кiлькiсть примiвок для здоров’я, любовi та достатку стануть найкращим подарунком для вас у цi непростi часи. Адже навiть пiсля найстрашнiшоi зливи та буревiю завжди виступае сонечко. Вiрте в себе. Вiрте в людей. Про мольфара Народження мольфара Зазвичай появу на свiт людей iз надздiбностями знаменують певнi подii. Наприклад, у мiсцевостi, де мае народитися мольфар, можуть трапитися природнi катаклiзми, дощi та грози. Вважаеться, що пiд час сонячного або мiсячного затемнення народжуються особливi до ворожби люди. Поява на небi комети або iнших небесних знакiв, природнi явища, певнi астрологiчнi пiдказки теж свiдчать про прихiд чарiвника. В обох випадках про це могли пророкувати iншi мольфари та досвiдченi люди. Про це повiдомлялося у снах i родичам, батькам майбутнього ворожбита. Часто мольфари пiд час народження перебувають мiж двома свiтами. Клiнiчна смерть немовляти пiд час пологiв може свiдчити про перехiд на землю Особливоi Душi. Мольфари бувають двох типiв: сонячнi або мiсячнi (бiлi та чорнi). Вони отримують свою Силу через кров (вiд родича) або ж навчаються цього ремесла у вчителя. Сила обов’язково вiднайде того, хто претендуе на неi, навiть через багато-багато поколiнь. На тiлi такоi людини зазвичай е тавро, родинний знак, який може проявитися i пiсля народження, i через певну кiлькiсть рокiв. З родинним знаком приходять на свiт Коронованi, Родовi мольфари. Ще з глибокого дитинства такi люди вiдрiзняються своею любов’ю до природи та iнших людей. Вони завжди стоять на сторожi Всесвiту, гармонiзуючи все довкола. Навчання мольфара Колись мольфар мав до 12 учнiв – челядникiв, як iх називали. Найобдарованiшому або ж онуку чи онучцi мольфар передавав i свою Силу. Для того треба було учневi вхопитись за мiзинця правоi руки в той час, коли Душа покидала тiло чарiвника. Якщо мольфар отримуе свою Силу вiд народження, через родову кров, то вже починаючи з п’яти рокiв йому поступово вiдкриваються таемницi природи i людини. Вiн може легко контактувати з тваринами i проявити iнтерес до релiгii, розповiдати про настрiй батькiв та родичiв, про подii, свiдком яких вiн не мiг бути, пророкувати, бачити вищi сни, чути якiсь голоси… Вважаеться, що вiд семи рокiв планетарнi Духи вкладають у нього потроху й магiчнi знання. Їх часто передають у сновидiннях, де молодий мольфар може спiлкуватися з духами своiх предкiв, вищими силами, бачити, читати i навiть запам’ятовувати всiлякi магiчнi тексти, ритуали. Зазвичай дiдусь чи бабуся вже знають про те, що коiться з онукою чи онуком, i крок за кроком впускають у свое ремесло, дозволяють бути присутнiм на прийомi людей, аби стежити за усiм, набиратися досвiду, навчатися на конкретних ситуацiях. Пiсля досягнення молодим мольфаром вiдповiдного вiку його ведуть до Старшого на посвяту або проводять ii самi. Коли ж дитина народжуеться з надздiбностями, мае сильну жагу до окультних наук, але нiкому з родичiв невiдомо про iснування мольфарiв в iхньому родовому деревi, то такого мольфара називають вченим. Упродовж пiдлiткового вiку сила обов’язково допомагае вiднайти живого вчителя, а то й кiлькох, щоб мати змогу увiбрати якомога бiльше магiчних знань. Здебiльшого молодий мольфар у пошуку iстини знаходить собi таких й вивчае iхне магiчне ремесло, представляючи особливий, змiшаний, магiчний рiд. Варто зазначити, що Сила нiколи нiкого просто так не обирае. Це е провидiнням Вищих Сил. Найголовнiше – не загубити цей Дар, зрозумiти Його та вiдкрити. Інiцiацiю (посвяту) у мольфари проводить Старший мольфар пiсля того, як учневi виповнилося 30 рокiв. Ця дата непроста. Саме пiсля цього вiку людина сприймае Свiт по-iншому, i iй можна вiдкрити «ключi» до собi подiбних, адже з посвятою молодому мольфару вiдкриваються деякi потаемнi знання. Йому на допомогу приходять покровителi з iнших свiтiв. Передаючи знання, бабуся чи дiдусь обов’язково благословляють учня, дають настанови та вчать, що найбiльший грiх – не допомогти людинi, коли знаеш як. Життя мольфара Мольфари зазвичай з’являються на Захiднiй Украiнi, там, де зародилося мольфарство, i свое життя проживають здебiльшого в цiй частинi краiни. Вони, як i всi люди, створюють сiм’ю, заводять домашнiх тварин, облаштовують собi господарку. Живуть, на перший погляд, звичним життям, а поза тим, володiють дивовижними таемницями, магiчними формулами, допомагаючи своiми знаннями та Силою тим, хто до них звертаеться. За дружину або чоловiка мольфар собi обирае особливу людину, котра обов’язково повинна мати сильнiшу за нього енергетику, добре серце i яку вiн не може «прочитати». Але е особливi мольфари. Цi могутнi чарiвники все свое життя проводять, вiддаючи себе служiнню людям. Живучи без сiм’i, вони акумулюють свою енергiю в роботу, мають неабиякий духовний рiвень та потужну магiчну Силу. Вiддавна вважаеться, що найбiльшим ворожбитом е одинак. Кожен день чаклуни мають справу з негативом, злою силою. І траплялися випадки, що все це переходило на когось iз дiтей чи дружину (енергетично слабшу), а це е ще однiею причиною, чому тi, хто присвячують себе магiчному ремеслу, не створюють сiм’i. Окрiм того, з народженням дитини частина Сили мольфара вiдходить вiд нього до наступника. Кожен мольфар завжди мае певну мiсiю, яка дуже впливае на спосiб та мiсце життя чарiвника. Це завдання йому дае наставник або «вкладають» в нього Духи. Карпатськi шамани насправдi можуть жити i у великих мiстах чи навiть за певних причин переiздити за кордон. Сила завжди буде з ними незалежно вiд мiсця перебування, адже мольфар мае сильний зв’язок з природою, усiм живим, i вiднайти його вiн може як високо в горах, так i серед бетонно-металевих конструкцiй. Усе е творiнням Господа. Мольфари добре знаються на законах Всесвiту, i вони розвиваються так само, як це робить людство i планета Земля. У своiй практицi серед ритуальних речей обов’язково використовують предмети, пов’язанi з чотирма стихiями природи. На столi ворожбита ви завжди знайдете: вогонь (свiчка), воду (Йорданська), землю (замовлений кремiнь), метал (замовлений нiж, також градовий для керування силами природи) i ще багато iншого, з чим працюе ворожбит. Ось, наприклад, громовицi. Це невеличкi скалки з природними отворами, якi вiдпадали вiд ураженого блискавкою дерева. Кажуть, що удар грому – то удар самого Бога, котрий женеться на колiсницi по небозводi та стрiляе блискавкою, спопеляючи все лихе, а комусь даруе й iнiцiацiю. Громовицями вiдводять зле мольфування, пристрiти, поробки, вроки… i самих вiдьом. Якщо громовицю носити при собi, то й нiяка блискавка не страшна. Градiвники та хмарники використовують у своiй дiяльностi громову палицю та градовий нiж. Останнiй е мiстичним знаком на сторожi життя карпатського мольфара, заступником та вiрним товаришем у практицi. Мольфар мiг встромити нiж у дерево, i звiдти лилося молоко, мiг камiнь у сир перетворити. Якщо ворожбит втрачав градовий нiж, то втрачав i свою силу. А громову палицю отримували тодi, коли розганяли нею гадюку з жабою. Вiдтодi вона вже мала силу, i можна було приступати до хмар. Мають мольфари й мосяжнi перснi (сплав мiдi, нiкелю й цинку). Одягаючи iх, можна вiдчинити небесну браму, браму часу, потрапляючи у рiзнi свiти, у минуле та майбутне. Вони також захищають вiд стрiл та куль. Життя мольфара е непростим. Тiльки уявiть: щодня приймати заплаканих людей зi своiми стражданнями, бiдами i негараздами. Кожен мольфар один раз на рiк проводить складний ритуал очищення. Вiн дуже небезпечний для життя людини, тому потребуе неабиякоi вiдваги i сил. Його проводять навеснi, коли перероджуеться уся природа. Це обов’язково роблять перед Великоднем у час посту. Так очищуеться тiло й розум мольфара. Справжнiй мольфар зобов’язаний знати все (як бiле, так i чорне), доповнювати своi знання, вивчати цiкавi йому напрями iнших магiчних шкiл, бо тодi вiн буде досить сильний у боротьбi з людськими прикрощами та бiдами. Вiн зобов’язаний також передавати свiй досвiд i вмiння наступному поколiнню, щоб магiчнi знання не зникали з лиця землi. Мольфари упевненi, що, коли зникнуть iхнi таемницi, настане кiнець свiту. Вважають, що допомогу мольфара може отримати не кожна людина, бiльше того – ii потрiбно заслужити. До знаючих людей звертаються у крайнiх випадках, i тiльки тодi, коли точно знають, що саме хочуть отримати вiд такоi зустрiчi. Не забувають i подякувати чаклунам, оскiльки все в цьому свiтi мае свою плату. Тривожити по дурницях мольфара не годиться, iнакше Сила самого чаклуна може покарати людину. Не терпить вона i образ, насмiшок та наклепiв. Завдання мольфара – заглибитися в людину, у суть ii проблеми, допомогти розiбратися й налаштувати на потрiбний лад, активiзувати ii внутрiшнi ресурси, адже багато чаклунiв знають, що частенько вона сама придумуе собi якесь лихо, накручуе себе… Мольфар намагаеться допомагати людинi у виборi не лише ii життевого шляху, але й фiлософii ii буття. Це не просто чаклуни чи маги, це справжнi чарiвники. Вони дiють на людину своiми Духом, енергетикою i словом. Справжнiй мольфар завжди простий у спiлкуваннi, але небагатослiвний, суворий i в той же час справедливий, оскiльки завжди вiдчувае речi й людей такими, якими вони е насправдi. Вiн дозволяе людям ставитися до нього як завгодно, проте нiколи не допоможе тим, хто насмiхаеться з нього. Мольфари мають багато чого у своему життi. Всесвiт, якому вони повнiстю вiддали себе, нагороджуе iх багатьма благами, адже не зможуть вони допомагати iншим, коли у самих е проблеми й турботи. Це часто самотнi люди (без сiм’i), якi вимушенi пiдлаштовуватися пiд iнших, iнакше iх визнають за дурнiв або, того гiрше, – хворих. Вони нiколи повнiстю не вiдкривають того, що знають, бо навченi гiрким досвiдом. За правду iх колись виселяли i навiть вбивали. Про мольфарство Дорогi читачi, цей роздiл я побудував у виглядi iнтерв’ю для того, щоб вiдповiсти на тi запитання, на якi вам кортить дiзнатися вiдповiдi. Хто такi мольфари? Мольфари, як i екстрасенси та маги, е провiдниками мiж Небом i людьми. У культурi гуцулiв всяку людину, яка надiлена надприродними здiбностями, за звичкою називають мольфаром, або «земним богом». Кажуть, що мольфарство е окремим вiдгалуженням магii, яке бере свiй початок вiд козакiв-характерникiв. Та це неправда, воно зародилося в Карпатах ще задовго до козакiв – у сиву давнину. Воно мiстить конгломерат рiзноманiтних магiчних течiй, зокрема кельтiв i друiдiв, адже колись у гори кочували рiзнi народи. Думаю, там воно обростало новим гiллям. От, наприклад, ритуали з виготовленням «вольту» (ляльки вуду) нам, простим смертним, нiбито стали вiдомi через американськi кiнофiльми, i прийшли вони до нас iз Гаiтi вiд тих, хто знався на магii вуду. Хоча ця релiгiя зародилася на Африканському континентi, а точнiше, ii батькiвщиною вважають Бенiн, проте в наших горах вже були своi такi магiчнi формули. Де Гаiтi, а де Карпати?! Це вказуе тiльки на одне: математика всюди однакова, проте викладають ii рiзними мовами, i кожен вчить по-своему. Лемки, бойки та гуцули – усi цi етнографiчнi групи зробили дуже важливий внесок у духовну та культурну спадщину Украiни, i як прикро те, що ця душа нашоi неньки потроху вiдмирае та зникае… Колись давно людей, котрим приписували зв’язок iз чимось демонiчним, нарiкали мольфарами, тобто тими, хто знався з нечистою силою. Так i з’явилося це слово, навiть маемо пiдтвердження цього у стародавнiх украiнських словниках, де так i написано: мольфар – злий дух. Але це не означае, що усi злi й поганi, просто люди були неграмотнi, нерозвинутi, як у нашi днi, а ще й церква перетягувала ковдру на себе. Ви тiльки вдумайтеся: церква, яка вчить не вбивати, сама пiшла колись на такий страшний грiх, знищуючи, за iхнiми твердженнями, вiдьом на вогнищах, у водi. І все це заради того, щоб тримати владу у своiх руках, щоб люди не йшли за iншими, хто щось знав. Про це страшно й говорити. І чи не розплачуеться людство великою цiною за таке складним теперiшнiм сьогоденням? До речi, ви знали, що вiдьомськi процеси були й в Украiнi? Так, наприклад, у 1634 роцi три львiв’янки – Єва Грубарка, Єва Питлоха та Доротея Смоличка – були пiдданi тортурам на дибi за звинуваченням у заподiяннi смертi через магiю. На судi жiнки заявили, що оббрехали себе, бо не витримали болю. Але iх все одно стратили. А в 1730 роцi кременецький шляхтич Лукаш Малинський звинуватив свою пiддану, Марину Перисту, у спробах зачарувати його. Жiнка з Божою допомогою витерпiла усi муки, навiть тортури вогнем, та вини своеi так i не визнала. Зрештою iй вiдрубали голову. Гадаю, ви й самi усе розумiете. Колись так мстилися, впливали на ворогiв. Якби у XVII столiттi приземлився звичний нам лiтак iз пасажирами десь посеред поля, людей, якi вийшли б з нього, назвали чортами та дiтьми диявола i спалили б на вогнищi чи закидали камiнням. Історiя розповiдае, що одними з найвiдомiших козакiв-характерникiв були козак Мамай та Іван Сiрко. Саме Іван Сiрко за час свого отаманування перемагав усi битви i боi з ворогами, бо, за переказами, звiдкись знав усе наперед. Кажуть, що Сiрко володiв такою силою, що вмiв перетворюватися навiть на вовка. Мольфари знаються iз силами природи, вмiють наганяти дощ та розганяти хмари, замовляти людей на любов, успiх, зцiлювати вiд хвороб, але також добре вмiють i нашкодити людинi, тому iх подiляють на добрих i злих. В iнтернетi написано, що мольфар походить вiд слова мольфа (замовлений предмет). Не перестаю дивуватися таким «глибоким» дослiдженням, бо все це якраз навпаки: поняття «мольфа» походить вiд «мольфар», який, власне, i замовляе предмет. Слiд зазначити, що мольфари бувають або вченi, тобто тi, хто навчився магiчного ремесла, або природнi – тi, хто набув своi знання спадково. Сьогоднi стверджують, що мольфарiв взагалi не iснуе, та запевняю вас: це не так. Вони як були до нас, так i будуть у майбутньому, бо iх народжуе карпатська земля. Пiклуючись про своiх дiтей, сама Природа народжуе людей iз рiзними неймовiрними здiбностями, щоб вони допомагали зцiлювати душу й тiло собi подiбним. То як саме вам вiдкрилися цi знання? Я багато рокiв дослiджував карпатську магiю. Маючи можливiсть подорожувати, я об’iздив усю Захiдну Украiну в пошуках чарiвникiв, магiв та мольфарiв. Дякувати Богу, менi вдалося поспiлкуватися iз винятковими людьми, котрi подiлилися зi мною своiми знаннями. До речi, саме спiлкування з ними i спонукало мене стати на шлях мольфарства. Також у менi жеврiе родова Сила, ще за мною стоять Духи тих мольфарiв, якi благословляли мене, коли я ставав на цю стежку. Як саме вiдчуваете цю Силу i що вона значить для вас? Сила – то немов жива енергетична iстота, котра живе усерединi. Менi здаеться, що моя сила й моя душа становлять едине цiле, бо коли я вiдчуваю душевне пiднесення, то й моя сила стае бiльшою. Вона стимулюе до добрих вчинкiв, розкривае таемницi, пiдказуе, яку саме молитву чи примiвку застосувати для допомоги конкретнiй людинi. Сила запрограмована тiльки на життя, тому й передаеться iз поколiння в поколiння. Якщо сила перейшла до вас не спадково, а в результатi якогось випадку, то вам все одно доведеться комусь ii передавати. Людина, котра мае ii, не помре доти, поки не передасть ii iншiй людинi. Таку людину треба дуже ретельно обирати, бо пiд час передання сили та певних знань людина може не витримати такого навантаження. Чи мають мольфари духiв-помiчникiв? Так. Якщо коротко, то перший – це Дух-Покровитель, який приходить пiд час iнiцiацii. Ним може бути хтось iз лику святих, ангелiв, архангелiв. Другий дух-помiчник – це зазвичай дух померлого родича чи iншого мольфара. І е також тотемний дух. Пiд час медитацiй карпатськi шамани спорiднюють себе з якоюсь твариною, припустiмо з котом чи птахом. З часом вони набираються тих якостей, котрi притаманнi цим тваринам, можуть навiть подорожувати свiтами у iхньому виглядi або серед живих. Ви чули, напевне, про те, як козаки-характерники, що володiли цими таемницями, перетворювалися на вовкiв. І це правда. Хто сильнiший у мольфаруваннi – чоловiк чи жiнка? Якщо чесно, це залежить не вiд статi, а вiд навичок носiя магiчних традицiй. Кожен сильний у тому, до чого мае хист. Проте найвiдомiшi маги усiх часiв – це переважно чоловiки. Жiнкам через iхнi емоцiйнi стани найкраще вдаеться екстрасенсорика, вiщування, ворожiння на картах. А в чому секрет сили мольфара? Мало хто замислюеться над тим, що, розмовляючи, ми не тiльки передаемо iнформацiю чи обмiнюемося думками, а ще й транслюемо одне одному певний емоцiйний стан. Усi мольфари, маги та чаклуни дуже добре володiють секретом сили слова й мають розвинутий дух, а це робить iх потужними механiзмами, що здатнi вiдчиняти дверi до Господа. Скажiмо, iм це дано. Комусь дано вчителювати, комусь – робити надскладнi операцii на тiлi людини, а когось чуе Космос. Богом усе продумано. Наведу приклад. Щось подiбне ми бачимо на свято Водохреще (19 сiчня). Саме пiсля молитви, звукового коду i через сильний енергетичний простiр вода в цей день набувае унiкальних властивостей. Їх навiть вивчають вченi. І вони довели, що ця вода змiнюе свою структуру. Так само мольфари через спецiальнi слова в певнi днi можуть живити собою не тiльки слова, але й предмети. Вважаеться, що релiгiя та магiя – речi несумiснi. Як ви ставитеся до того, що саме мольфарство пов’язане з релiгiею, та чи законне таке поеднання? Не тiльки мольфарство так тiсно переплiтаеться з релiгiею. Я вже згадував магiю вуду. Вона набула статусу релiгii на частинi африканського континенту та на Гаiтi. Такi самi поеднання ми можемо знайти i в краiнах Азii. Поеднання релiгii та магiчних практик не е незаконними, бо це i е першоджерелом усього. Мiж iншим, помiж багатьох святих, якi зарахованi до лику святих, вiдомi такi, хто лiкував i зцiлював людей. Хто цiкавиться цiею темою, почитайте також бiльше про життя Ісуса Христа. Нам розповiдали тiльки окремi деталi про Його народження i той вiк, коли Ісусу було тридцять три роки. Саме тодi вiн входив у Єрусалим, i його зустрiчали як короля, засипаючи дорогу пальмовим гiллям. Та чим вiн заслужив таку шану вiд людей i неприязнь вiд фарисеiв, тобто церковнослужителiв? Що було в перiод, котрий з певних причин не висвiтлюе церква чи Бiблiя? Також поцiкавтеся долею Петра Могили. Саме вiн вiдкрив в Украiнi Киево-Могилянську академiю та був знаним магом на Русi, а його книга «Требник Петра Могили» – це наче посiбник з рiзноманiтних духовних, церковних приписiв та магiчних практик. І декотрi з них ми з вами використовуемо й донинi. Я вважаю: якщо релiгiя, чаклунство чи вiрування не суперечать основним законам Всесвiту, а, навпаки, ще й допомагають людям краще пiзнати себе, повнiше осягнути задум Творця, то про яку незаконнiсть може йтися чи про якi грiхи? Це все розмови недалеких людей. Що для вас е Бог? Господь Бог, Творець усього видимого й невидимого, у розумiннi знаючих людей е уособленням Божественноi Енергii, або Космiчноi, якщо хочете, яка е в усьому, що нас оточуе, та може являтися у виглядi старця з громовим голосом i яснiшим за Сонце обличчям, котрого й не видно навiть задля того, аби такий контакт був зрозумiлiшим для нас людей. Чи кожна людина може стати магом, екстрасенсом, мольфаром? Узагалi, кожен мае набiр таких знань, бо всi ми вiд божественного начала йдемо. Але для цього треба багато працювати над собою та розвивати силу духу. Можна витратити все життя на вiдновлення цих знань, а в результатi не дiстати вiд них жодного задоволення, бо самi по собi цi знання нiчого не вартi. Цiннiсть таких знань полягае у вмiннi iх використовувати. Мольфари навчаються цього все свое життя, i що ранiше вони стають на цей шлях, то краще пiзнають iстину, бо iхня сила також росте та збiльшуеться щороку. Що порадите новачковi, який вирiшив взятися за вивчення магiчних практик? Основне неухильне правило – не нашкодь. Для мене магiя – це наче акт любовi. Багато людей вважають, що магiя допоможе iм розбагатiти, чи стати щасливими, чи вони зможуть керувати iншими людьми. Такi особи одразу приреченi на провал. Нiчого такого насправдi немае, i все мае свою цiну… Також рекомендую багатьом ворожбитам зняти iз себе ореол таемничостi та заслужити довiру людей своiми справами, а не костюмами та магiчною атрибутикою. А що може стати на завадi мольфару для правильного здобуття iнформацii? Люди помилково вважають, що екстрасенси повиннi бачити геть усе i всiх. Варто пам’ятати, що екстрасенси та мольфари е провiдниками мiж людьми, що до них звертаються, i вищими силами, а тому iм посилають саме ту iнформацiю, яку вiдкривае Господь i яка необхiдна в конкретний перiод часу. Мольфар – це особа, що дуже тiсно пов’язана iз матiнкою-природою, а тому його основне завдання – визначити головну проблему людини та способи, як iй допомогти. Решту вiн може оминути своею увагою. Уявiть, якби ви знали про все та бачили кожну людину наскрiзь, то ви б просто збожеволiли вiд такоi кiлькостi iнформацii та захворiли б вiд виснаження. У роботi мольфара е багато перешкод, котрi заважають йому. Це й вiдсутнiсть вiдповiдного настрою, втома, несприятливiсть дня. Інодi заважати може й людина, що звернулася до нього. Трапляеться, що людинi не можна чогось знати, а тому iнформацiя не вiдкриваеться. Якщо той, хто постукав у дверi до мольфара, сп’янiлий або вживав багато м’ясноi iжi перед прийомом, це також заважае зчитувати ауру. Є особи з «важкою» енергетикою, почасти вони замкненi для зчитування, а тому, пiдключившись до них, мольфар не завжди може вхопити щось конкретне чи значуще. Трапляеться, що людина спецiально дае брехливу iнформацiю, пiдсовуе свiтлини мертвих, акторiв, щоб перевiрити здiбностi мага. А цього в жодному разi не слiд робити, бо сила мольфара може не схотiти допомагати й навiть покарати такого жартiвника. Стосовно фото можу сказати, що воно зберiгае усю iнформацiю про людину, яка зображена на ньому. Коли фотографування дiсталося Карпат, то гуцули боялися фотографуватися, бо добре знали, що недруги, маючи iхне зображення, могли нашкодити. Свiтлина е фантомом людини, завдяки iй ясновидець може вiдчути багато чого, але й тут iснують певнi перепони. Перш за все – давнiсть конкретноi свiтлини. Найкраще зчитувати iнформацiю з фото, котрим не менше п’яти рокiв. Упродовж свого iснування людство переживало безлiч катаклiзмiв. Люди гинули через природнi катаклiзми, хвороби, вiйни. Чому Бог допускае все це, чому Вiн не захищае людей вiд таких страждань? Я усiм кажу, що Всесвiт – це як механiзм годинника. Вiн працюе злагоджено, допоки його пошкодять. Коли Вселюбивий та Всезнаючий Творець створював модель Всесвiту, вiн закладав спецiальнi правила й механiзми (закони), якi й допомагають тримати його в рiвновазi та життедiяльностi. Без них усе б давно вимерло. Справи Господнi навряд чи стануть колись нам зрозумiлими, але ми можемо намагатися осягати iх, на те ми й люди та маемо розум. Я впевнений, що ми живемо в упорядкованому хаосi, де кожна наступна подiя е результатом попереднiх. Інакше кажучи, людство отримуе те, що саме й спричиняе. Це глибока фiлософська тема, але гадаю, ви розумiете, про що я… Хочете сказати, що людина сама в усьому винна? Десь так i е. Окрiм того, люди часто забувають, що якщо вiрити в Бога, то не слiд забувати й про Сатанаiла, котрий е антиподом Творця. Цi сили також чинять колотнечу серед людей. Якщо людина втручаеться в добре вiдрегульований механiзм, то вiн виходить з ладу, у результатi – повенi, засухи, хвороби, техногеннi катастрофи. Слiд пам’ятати, що за все доведеться сплачувати велику цiну. Нинi покiйний мольфар Михайло Нечай завжди казав: «Природа – то ми, а ми – то природа, якщо ми будемо з нею боротися, то вона нас покарае як сурова мати». Ви маете справу з рiзним негативом, порчею, прокляттями. Невже й справдi так просто одна людина може нашкодити iншiй? Бiльшiсть людей вважае, що порчi не iснуе, що iм нiхто не може завдати шкоди i взагалi – буцiмто все вигадки. Та, на жаль, поробка iснуе насправдi. Чорнi мольфари можуть знищити людину за декiлька дiб, для цього вони застосовують спецiальнi обряди та заклинання. Трапляеться й так, що маг може завдати смертельного удару навiть силою думки. Щоб поробка мала дiевий результат, у мага повинен бути контакт з жертвою. Саме тому людям пiдкидують усiлякi замовленi предмети (цвяхи, нитки, голки) або ж беруть для наведення порчi одяг людини, ii волосся чи нiгтi. Поробку можуть чинити за допомогою фотографii чи наслати ii через вiтер. Такого роду ритуали виконують здебiльшого вночi, при цьому маг звертаеться до нечистих духiв, i неважливо, де перебувае жертва навiювання, хоч за тисячi кiлометрiв. Негативна енергiя, спрямована магом, усе одно ii знайде та проникне у бiополе людини. Але якщо на людинi стоiть оберiг чи вiдповiдальний захист, то ця негативна енергiя не зможе пробити ауру людини та вертаеться до того, хто ii наслав. Особливiсть таких ритуалiв полягае ще й у тому, що порчу можна наслати не тiльки на людей, а також на тварин чи предмети домашнього вжитку, авто й увага (!) – на вашi справи. Живуть собi люди, та раптом у iхньому життi починають коiтися речi, яким вони не в змозi дати жодного логiчного пояснення. А як саме можна захиститися вiд поробки? Для того щоб убезпечити себе вiд можливих проклять та замовлянь чи просто вiд людського негативу, необов’язково бути всесильним магом. Перш за все знайте, що для захисту вiд пороблень треба пiдтримувати на належному рiвнi свiй психологiчний стан, адже пiд час наведення на людину всiлякоi поробки головний удар приймае на себе ii енергетичне поле, тому найсильнiшим захистом вiд подiбних навiювань е високий рiвень духовностi людини та вiра в те, що вам нiхто й нiщо не зашкодить. Читання псалмiв, молитов, спецiальних примiвок, носiння оберегiв та талiсманiв також позбавлять вас вiд негативу. Саме тому я дiлюся з вами деякими таемницями на сторiнках своiх книжок, адже хочу, щоб ви могли захистити себе… Також зазначу, що iснують колективнi вроки, якi здебiльшого уражають зiрок, полiтикiв або керiвникiв якихось департаментiв, спортсменiв, загалом тих, хто постiйно перебувае у контактах з великою кiлькiстю людей. Цi вроки за своею силою порiвняннi iз порчею. Їх не завжди може визначити навiть досвiдчений мольфар. Людям, чия зiрка сяе яскравiше за iнших, треба бути пильними та знати рiзнi способи зняття врокiв, пристрiту i проклять. Цiкаво, що всi полiцейськi мають вроджений захист вiд негативу, проте у них важкi долi через свою роботу i той хрест, який вони несуть. Але я знаю багатьох неймовiрно добрих та чуйних людей, що працюють у цiй сферi, та радий, що такi люди стоять на сторожi закону… Невже талiсмани можуть впоратися iз подiбними зазiханнями? Виготовленi зi знанням усiх тонкощiв мольфи-обереги можуть повнiстю захистити вас вiд впливу негативноi енергii. Мольфи, якi замовленi в Карпатах, мають неабияку силу, бо мольфар закладае в них свою енергетику. Зазвичай такий оберiг мiстить кiлька символiчних складових, до того ж такi обереги виготовляють окремо для кожноi особи з урахуванням ii потреб. Оберегом чи талiсманом може слугувати будь-що, що мае для вас сакральне значення, це навiть може бути якийсь подарунок товариша чи запонка. Чи справедливо брати плату за такi послуги? Чомусь у розвинених краiнах немае нiчого дивного в тому, що люди вiдвiдують психологiв та оплачують iхнi послуги, i це зовсiм не дешево. В Украiнi цi люди поки не прижилися. Їхню роль виконують ворожбити, котрi, щодня маючи справу з долями людей, а значить, i з рiзними сценарiями розвитку та моделi поведiнки iнших, користуються не тiльки вродженим талантом i багаторiчними напрацюваннями, а й таемними знаннями, молитвами, магiчними формулами. Тож немае нiчого дивного в тому, що людина, котра присвятила цьому свое життя, бере за це плату. Це теж робота. Це мiсце ще посiдають священники. До речi, за кордоном талановитi ворожбити на вагу золота, проте iх там дуже мало. А психолог чи парапсихолог не вiдмолить вам вроки чи ружу… За давнiми традицiями, колись маги були у великiй шанi, люди знали, що прихильнiсть можна отримати, якщо проявити пiклування про стареньку бабусю чи дiдуся. Окрiм того, вважаеться, якщо таку роботу не оплатити, то вона буде пустою, даремно витраченим часом як для мольфара, так i для людини. Адже, щоб отримати щось, треба вiддати щось натомiсть. Пригадуете, як у казках, де чiтко вiдображено закони природи: для того щоб одружитися на принцесi, юнак долав тридев’ять земель, боровся з триголовим драконом, тобто проявляв свiй розум, кмiтливiсть, а значить, витрачав енергiю… Так само i в магii. Найгiрше, що, допомагаючи безкоштовно, ворожбит може перетягнути на себе бiду людини чи поробку, його можуть переслiдувати тi невдачi, якi вiн взявся вирiшити людинi. А ще, звiсно, усi хочуть дива та гарантii, хоча iх вам навiть лiкарi не дадуть. Про духовне очищення Весна для мольфара – це перiод трансформацii та регенерацii. Нiби пiсля зимовоi сплячки, вiн набираеться нових сил, як i сама природа. Мольфар, власне, i е природа, а точнiше – ii часточка. Нею е й усi тi, хто мають зв’язок iз Силою, з тим могутнiм егрегором Вiри, вiри в надприродне й таемниче. Є перiод Великоднього посту. У цей час знаючi люди проводять ритуали очищення та вiдновлення, набираючись сил на увесь наступний рiк. – Ви ходите у гори на дванадцять дiб. Що це для вас значить? – запитав я якось у мольфара Михайла Нечая. – Це час, коли я вiдновлююся, – вiдповiдае вiн менi. – Як саме? – цiкавлюсь. – Усе дуже просто: варто просто розчинитися у просторi, стати частиною природи та зумiти проникнути у кожного свого пацiента i в тих, хто мае прийти цього року. Вiдчути iх. – Ви завжди вiдчуваете, хто до вас прийде та з якою бiдою? – Здебiльшого так. Я вiдчуваю це. Я отримую цi знання зi своеi матрицi пiд час оновлення. – Це може робити кожен? Що це значить конкретно? – Молодий чоловiче, це так просто не поясниш, це необхiдно осягнути усiм своiм еством та душею. Одного разу настае момент, коли ви потерпатиме через перевантаження, вам захочеться спокою та, можливо, ви схочете припинити будь-яке спiлкування з людьми. І це нормально, бо ми маемо справу з великою кiлькiстю тих, кому потрiбна допомога. І ми дуже виснажуемося через це. Через якийсь час настае момент iстини, коли, щоб вижити, мати силу йти далi, необхiдно замкнутися в собi, вiдновити свою силу… – Це може робити будь-хто? – не витримую, оскiльки сам давно вiдчуваю потребу в цьому. – Гадаю, що так, кожен. Цi практики схожi на медитацii, самогiпноз, i вони будуть потрiбнi людям у майбутньому. Я б радив опановувати iх зараз. – Але небагато людей зможуть перебувати так довго на самотi без iжi та води. – Це до снаги духовним людям, iншим варто дотримуватись таких правил бодай один день… Я от, наприклад, знаю одну таемну печеру й облаштував ii для цього. Там мене нiхто не може потурбувати. У нiй я перебуваю дванадцять дiб, iнодi менше чи бiльше. За цей час я перенароджуюся, а також спiлкуюся зi своiм духом-покровителем. – Ви викликаете його? – Нi, вiн сам приходить до мене. Якщо очиститись, тодi до вас можуть спускатися свiтлi духи та янголи… Пiсля цiеi розмови, яка вiдбулась з нинi покiйним мольфаром Михайлом Нечаем, минуло понад десять рокiв. Але вона актуальна й донинi. Я все бiльше помiчаю людей, якi на певний час нiби занурюються у себе. Я й сам такий, хоча й проводжу спецiальнi технiки щороку. Змiнюеться час, змiнюються й можливостi людей. Бережiть себе та завжди знаходьте час на вiдновлення своiх сил. Не бiйтеся здаватися дивакуватими чи бути незрозумiлими. Ваш комфорт, а також душевний комфорт ваших близьких мае бути на першому мiсцi. Мольфа Мольфа – це спецiально замовлений предмет або якась piч, котру людина може носити iз собою, зберiгати вдома, в автомобiлi, використовуючи як оберiг вiд урокiв i нещасть. Мольфи використовують для насилання як позитивноi енергетики, так i негативноi, тож мольфи бувають «бiлими» та «чорними». «Бiлi» мольфи приносять людинi лише добрi здобутки, а «чорнi – тiльки лихо. Інакше кажучи, характер мольфи проявляеться залежно вiд ситуацii та мети, для якоi ii було створено. Є мольфи на любов, на удачу, на захист вiд чорних сил, на змiцнення здоров’я, а е такi, що приносять своему володаревi бiду, хвороби або й смерть. Мольфа – це зроблений мольфаром оберiг, душа чаклуна, якою вiн дiлиться з людиною. Такий оберiг спроможний захистити свого господаря вiд багатьох неприемностей. Талiсмани, обереги, мольфи, iменнi iкони з давнiх-давен використовували в рiзних релiгiях та культах, що свiдчить про iхню силу та ефективнiсть. Надiляючи обереги захисною силою, чаклуни енергетично заряджають iх на виконання певноi функцii залежно вiд потреби, що забезпечуе iхню дiевiсть. Правильно, зi знанням усiх тонкощiв виготовленi обереги, амулети чи талiсмани можуть повнiстю захистити вас вiд лиха та впливу негативноi енергii. Мольфи, заговоренi в Карпатах, мають неабияку силу, бо мольфари закладають у них неймовiрну енергетику, настiльки потужну, що ii несила здолати жодному магу. Зазвичай такий оберiг мае декiлька символiчних складових. Виготовляють такi обереги для певнoi ocоби з урахуванням стану ii психiки, здоров’я, фiзичних показникiв, вiку та сили опору бiополя. Вам зовсiм необов’язково звертатися до чаклуна, щоб мати свiй оберiг. Його можна виготовити власноруч, надiливши притаманною лише вам енергетикою. Перш нiж взятися за виготовлення мольфи, необхiдно повнiстю очистити своi думки, сконцентрувавши увагу тiльки на виготовленнi оберега. Створюючи амулет, ви не просто виготовляете якусь звичайну рiч. Пiдiйдiть до цього творчо, з душею i натхненням. Сприймайте оберiг як живу iстоту, надiлiть його розумом i вiдчуттями, характером i своерiдними особливостями. Вiрте у те, що вiн справдi захистить вас вiд насланоi бiди, допоможе у здобутках. Спершу необхiдно точно визначити функцii амулета й для чого його буде призначено (для захисту, вiд пристрiту, для привертання успiху). Щойно вибiр зроблено, можна замислитися над тим, з якого саме матерiалу мае бути наш амулет. До речi, багато людей носять на собi захиснi обереги – срiбнi та дерев’янi прикраси – i навiть не здогадуються про це. Якщо ви не любите носити срiбнi каблучки або сережки, дерев’янi намиста чи браслети, то можна зробити оберiг, який не буде помiтний, але вiд цього не стане менш ефективним. Завжди можна носити iз собою в маленькiй нагруднiй кишенi срiбну монету або шматок дерева – вони стануть гарним захистом для вашоi енергетики. Особливо сильнi такi породи деревини: береза, кипарис, дуб або вишня. Оберегами служать речi зi святих мiсць, навiть чиiсь подарунки. Є важливе правило, яке потрiбно запам’ятати тому, хто хоче створити власний талiсман: головним для будь-якого оберегу е контакт з його господарем, настрiй, з яким його створювали, та цiлковита впевненiсть у його дiевостi. Менi дуже часто доводиться створювати для людей рiзнi мольфи. До кожноi створеноi мольфи я беруся з особливим настроем. Вкладаючи в неi все свое тепло, всю душу, я напевне знаю, що така мольфа обов’язково допомагае людинi. I менi дуже приемно, коли люди, для яких я створював мольфи, згодом приходять до мене з подякою та на радощах розповiдають про те, як поводяться iхнi обереги, як допомагають iм у складних ситуацiях. Якщо ви зiбралися замовляти собi оберiг, то перш за все треба ту рiч, яку обрали для амулета, потримати над вогнем. Вважаеться, що вогонь очистить ii вiд усього нечистого i надасть бiльшоi енергетичноi сили, дiевостi. Промовляючи примiвку, низько наклонiться над мольфою та оберiть будь-яку важливу та символiчно значущу для вас мету замовляння. Треба, щоб ваше дихання торкалося мольфи. Окропiть освяченою у церквi водою або водою, яку ви особисто заговорили. Це надасть мольфi ще бiльшоi сили. Якось до мене прийшла одна панi й попросила створити кiлька мольф для своеi родини. Треба зазначити, що кожен талiсман я виготовляю iндивiдуально, на iм’я, яке було дано людинi пiд час хрещення, бо саме за цим iменем Бог розпiзнае душу. Менi було дуже прикро, коли ця панi так i не прийшла, щоб забрати мольфи. Я дивився на них iз жалiстю та болем, розумiючи, що доведеться iх знищити, бо iншим людям вони просто не пiдiйдуть i нiколи не подарують жодноi користi. Як робитимете мольфи для людей, не знаючи iхнiх iмен, то промовте: «Для кого роблю, для того й буде. Амiнь». Поклавши праву руку на мольфу, промовляйте тричi: Не буде менi лиха Нi високо, нi низько, Hi пiд небом, нi на землi, Нi в оселi, чужiй чи своiй, Hi в дорозi, далекiй чи близькiй, Анi помiж людей чи рiднi. Слова моi мiцнiшi за камiння. Амiнь. Амiнь. Амiнь. Про домовика З листа: «…У мене склалося таке враження, що вдома живе невидимий кiт! Постiйно чую незрозумiлi стукiт та гуркiт, зникають речi, декотрi досi не знайшла. А якось уночi щось гупноло на груди й заважало дихати, страх паралiзував, я почала читати молитви, i якось вiдiйшло це вiд мене, щось таке волохате…» Домовиком називають хатнього духа, вiн пiклуеться про господу, стежить за порядком та допомагае у всьому, або ж навпаки: шкодить, якщо люди ведуть неправильний спосiб життя. Зазвичай домовик – це невидима енергетична iстота, яка може являтися господарям, провiщуючи в такий спосiб настання якоiсь бiди, або може з’явитися перед тим, кого любить. Кажуть, що його здатнi побачити праведнi та безгрiшнi люди, зокрема дiти та свiйськi тварини. Якщо в домi панують бруд, лайки, злиднi, тодi домовик пручаеться, вiн шкодить господарям, намагаючись привернути увагу до того, що треба щось змiнювати, налагоджувати стосунки. Кажуть, що вiн, як невелика тiнь, схожий на силует людини, iнколи зi свiтними очима. Часом домовик схожий на господаря, може поставати у подобi чоловiчка або дiдка, iнодi – як сiрий чи бiлий кiт, собака, теля, зрiдка – птах, вуж. Здавна вiдомi перекази, що домовик – то дещо безформне й волохате або що вiн здатний з’явитися у будь-якiй подобi. Найчастiше вiн дiе вночi та ввечерi, хоча може проявити свою присутнiсть у будь-який час. Побачити домовика можна, наприклад, на Страсний четвер, а також Щедрий вечiр. Зазвичай домовики живуть на горищi, коло покутнього вiкна, у печi, у запiчку, пiд пiччю, у коминi чи бiля нього. Щоб у домi був мир та злагода, старi люди задобряли домовикiв. Ставили iм у правий кут на кухнi iжу, солодощi, молоко. До цього духа можна звертатися й у горi, яке могло спiткати родину: чи то яка хвороба, чи позбавлення волi члена родини. Колись давно його просили про все, i вiн допомагав. У Карпатах i на сумiжних територiях вiдомi вiрування в годованця. Але його не треба плутати з домовиком. Згiдно з магiчними практиками, годованця призивають чи створюють самi. Його годують несоленою iжею, а вiн натомiсть допомагае в хатнiх справах та сприяе багатству, владi свого господаря. Вiн також розумiе людську мову й сам може з вами розмовляти телепатично. Годованцiв мають чорнi мольфари. Зазвичай куряче яйце носять пiд пахвою певну кiлькiсть днiв, потiм створюють обрядовостi, i з яйця вилуплюеться якась тваринка, яка й служить людинi. І Боже збав ii прогнати чи нашкодити! Якщо виникала потреба захиститися вiд негативних чи ворожих дiй домовика, висвячували хату, творили молитву, використовували рiзнi магiчнi ритуали. Характерним було й обсипання хати освяченим маком, подекуди практикували обкурювання оселi чортополохом чи яким-небудь ядучим димом. А як хотiли вiдвадити домовика вiд худоби, над дверима стайнi налiплювали хрестик зi смоли. Коли вам шкодить домовик або ви просто хочете його задобрити, то приберiть у домi, запалiть на обiдньому столi три свiчки, поставте перед собою кiлька цукерок, печиво, тарiлку молока й промовте тричi спецiальну примiвку. Ласощi поставте у правий кут кiмнати, де, за вашими спостереженнями, любить бути домовичок, або у правий кут кухнi, сiней чи горища. До речi, уособленням домовика е кiт. Вiдомо, що коти бачать духiв та привидiв, тому тi iх бояться. Коли у домi заводять кота, хатнiй дух нiби вiдходить на заднiй план, щоб не бути помiченим, бо через незнання господарi можуть його й прогнати, сплутавши з якоюсь нечистою силою. Господар-домовик, Прийди на крилечко, На свiтло свiчечок! Прийди такий, Який ти сам. Я тобi гостинця дам. Пiдсоби, поможи, В моiй хатi добро твори. Вiдведи горе, Вiд моеi сiм’i, Вiд мого двору. Во iм’я Отця, i Сина, І Святого духа. Амiнь! І знаете, завдяки своiм спостереженням, розповiдям мольфарiв та знаючих людей я зробив висновок, що ранiше люди бiльше вiрили у природних iстот, а тому нiби живили iх своею енергетикою. Сьогоднi вони вiдмирають, як i боги Олiмпу, бо люди не вiрять у таку бувальщину. Проте хтось не вiрить i в Бога, але це не означае, що його немае. Ми самi пiдживлюемо ту чи iншу примiвку чи навiть енергетичну iстоту, адже будь-що – це завжди е енергiя. Вiрте i за вiрою вам воздасться! Про майбутне Я завжди чую багато запитань стосовно майбутнього людства та планети. Людям цiкаво, чи настане кiнець свiту i коли саме. Деякi запитують про якiсть життя через кiлька десятилiть, адже, на iхню думку, усе тiльки погiршуеться! Епiдемii, хвороби, вiйни, военнi конфлiкти, розвиток технологiй лякають багатьох iз вас. Тiльки уявiть, що е люди, котрi вiдмовляються народжувати дiтей, бо вони не хочуть, аби iхнi нащадки жили в тому кошмарi, якiй вони собi вже напророчили. А це означае, що наближаються такi часи, про якi говорили ще старi люди. У попереднiй книжцi я наводив стародавнiй матерiал про початок i кiнець свiту, i у вас, дорогi читачi, виникли запитання. Коли я ще був маленьким хлопчиком, бабуся розповiдала про Судний день, про те, що згодом настане кiнець свiту, спуститься з небес Ісус Христос, Син Божий, дiлитиме людей направо i налiво, i воскреснуть мертвi… Уже тодi, у п’ятому класi, слухаючи цi слова, я бачив видiння далекого майбутнього, i цi вiдчуття не полишають мене й донинi! Я бачив, що справдi настане час, земля стане не придатною для iснування людей на нiй. Очевидно, для того Вселюбивий Батько, Всезнаючий наперед Творець Всесвiту й створив iншi планети та галактики, щоб вберегти своiх дiтей вiд загибелi, щоб дати iм можливiсть жити далi й прославляти Його могутнiсть та розум. Я бачив, як з неба спускаються кораблi та забирають людей на iншу планету, щоб переселити iх туди. Сьогоднi це здаеться вигадкою кiносценаристiв та сюжетом фiльмiв у стилi фентезi, але згадаймо старi добрi картини, такi як «Зорянi вiйни» чи «Стартрек». Цi стрiчки мiстили таку iнформацiю, яка здавалася неможливою. А тепер? Чи не планетарнi духи вкладають у голови талановитих письменникiв, науковцiв, режисерiв i навiть бiзнесменiв усю цю iнформацiю, аби потроху готувати людей до того, що мае бути? Гадаю, так i е! Бо знаю це! Так само i те, що жодна волосина з голови людини не впаде без вiдома Господа Нашого, або, якщо хочете, Космiчноi Енергii, адже Бог – це енергiя! Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=66362960&lfrom=688855901) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.