Гуморески і не тільки

Гуморески i не тiльки Борис Байков Рiзнобарвнiсть життевих сюрпризiв Супроводжуе нас до кiнця, Смiх, любов i сiмейнi колiзii Ось про це все кнiженцiя ця. Якщо гумор – це ваша потреба, А кохання весь час напада, Тож придбати цю збiрку вам треба, Бо життя утiка, як вода. Борис Байков ГУМОРЕСКИ І НЕ ТІЛЬКИ КМІТЛИВИЙ УЧЕНЬ (гумореска) Був Миколка геть свавiльний, Розбишака i втiкач. Вiн в шибки влучав прицiльно, І казав, що винен мяч. Вчивсь Микола той у школi, Вже ходив у другий клас. Знав урок? – З’являвся в школi. Якщо ж нi – робив вже «пас». Якось наш герой спромiгся Прогуляти аж два днi. Казав неньцi, що втомився, Й бачив двiйку увi снi. – Ну скажи менi, Миколо, Вчитель потiм запитав, — Чом не був два днi у школi? Знов урокiв не читав? – Позавчора моя мамка Якраз випрала штани. Ну а вчора бiг я ранком, Бачу: знов висять вони. Придивився – iнший колiр, Нi! Це, певно, не моi! Щось знайоме бачив в школi, Глядь! – я в вашому дворi! Вмить скумекав – безумовно, Що й вам випрали штани. Тож, мабуть, i ви, шановний, були вчора вихiдний! ПОРА ЧАРІВНА Знов прийшла пора чарiвна І прокинулась земля. В лiсi пролiски, вербина, Снiжнi плями у полях. А в деревах забуяли Соки живлення – нектар. Ось i сонечко заграло, І вiта зелений дар. Нехай буде ще негода, Та, як кажуть, то дарма, Бо прокинулась природа, І не вернеться зима. Пахне вже весною в квiтнi, Знову радiсть у серцях, В незалежнiй Украiнi Майорить народний стяг! Нам й пiввiку не минуло, Як то кажуть, – ще дитя! Попри це, усi вiдчули, Як покращилось життя. Ой весна – весна буяе! Розквiтае, наче врода! Мирний поступ всiх вражае Украiнського народу. НЕ ДО СМІХУ (гумореска) Ти чого насупився, Іване? — Так товариш близький його запитав, Отже, бачу, i настрiй поганий, Може, трохи вночi недоспав? Так тому, що зiбравсь увiлънити Секретарку свою чарiвну, А, було, вже надумав кохати, Так устрiв у халепу одну. Днями йду я з роботи додому. Тiльки й втримався ледь на ногах, Бо побачив ii, нашу Тому, Тягне кошик важкий у руках. Ну яким би я був джентльменом, Щоб спокiйно дивитись на це, Кошик враз опинився у мене, В Томцi ж вдячнiсть лягла на лице. А коли привела в дiм красивий, Ще й пестливо мене обняла, Поцiлунок був дуже чутливий, Я ж подумав: «Аванс вже дала»! У наступнi хвилини чекання Я не бачив ii лише мить, Бо вона зачинилась у спальнi, Щоби згодом мене запросить. Я ж в уявi палкого кохання Час не гаяв – все з тiла убрав. Залишилось з’еднатись в бажаннi, Обiйняти едину «май лав». Раптом чую: «Заходь вже, коханий!» Я ввiйшов i в ту ж мить остовпiв: Бо стою у «костюмi Адама» — За столом же – весь мiй колектив! Правда, треба вiддати пошану: Колектив мiй мене зрозумiв. Бо почув лиш звертання: «Іване, Спати рано iще, ти ж не пив!» Ось така драматична вистава Приключалась, Миколо зi мною. – Тю, подумаеш, з ким не бувало. Ти радiй, що вернувсь з головою! Я б з тобою погодивсь, Миколо. Так! Без гумору тяжко прожити. Але ж, знаеш, я був зовсiм голий, Тож й вiд гумору треба спочити. МИЛАСЯ У степу бiля хати Пiдростав я на волi, Як не пестила мати, Все ж зустрiв свою долю. Хоч не краля з косою, І рука не тендiтна, Проте ходить босою, Й до дорослих привiтна. А як з раночку встане, Ще як пiвнi спiвають, Вийде з хати на ганок, Мов те сонце з-за гаю. Бiле личко рум'яне, Очi – промiнь блакитний, Губки – морква в сметанi, Шийка бiла, тендiтна. Хоч дивись – задивляйся, Так вже тягне до неi, А як пройде Милася — Що зоря над землею. Кажуть, вправна ж то дiвка, Все лiта, як метелик, З ранку знов до корiвки, Вдень – готуе вареник. А як вечiр прилине, Ми пiдемо до гаю. Щоб кохатися вiльно Досхочу у розмаю. БУДИНОК ВІДПОЧИНКУ А лiс шупить, гуде, спiвае, Верхiвки вiтер обiймае, А в лiсi наче хтось гуляе, В будинку, де музика гра. А як потрапиш в той будинок, То всi турботи забувай, Тебе зустрiв я – i спочинок Для мене став, неначе рай. А пам’ятаеш, як блукали У лiсовiй чащобi ми, Тебе кохав я, та все мало, Тебе хотiв я назавжди. Було ж в будинку тiм чимало Чоловiкiв на рiзний смак. Чого ж ти бiльше не шукала Пiд час масованих розваг? Тому, що доля посмiхнулась І зупинила пошук враз, Як нашi погляди зiткнулись Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/boris-baykov-10423251/gumoreski-ne-t-lki/?lfrom=688855901) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.