Побачення наодинці
Вечный двигатель | | Категория: Проза
Своё Спасибо, еще не выражали.
Вячеслав Киричок
Анастасия
Группа: Дебютанты
Регистрация: 6.03.2010
Публикаций: 0
Комментариев: 25
Отблагодарили:0
Ранкова насолода навколишньою красою допомогла стомленій людині відновити трішки сили. На мить зустрілись видимий і невидимий світи. Боже!!! Як хочеться вирватись з тенет міської пастки, що забрала у свої володіння мільйони живих істот. Знову спокій і тиша. Ледь відчутний стукіт серця нагадує, що життя продовжується. Яскраві барви спогадів розмальовують сірий день... Десь у клубках гілля чути пташку. Я наближаюсь до пастки, проте важливість побаченого допоможе врятуватись!!!
Своё Спасибо, еще не выражали.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Группа: Дебютанты
Регистрация: 6.03.2010
Публикаций: 0
Комментариев: 25
Отблагодарили:0
Приємно побачити на цьому порталі українську мову. Якщо чесно, то уривок довелось прочитати декілька разів, бо з першого не зрозуміло про що йде мова.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
Группа: Авторы
Регистрация: 18.11.2010
Публикаций: 56
Комментариев: 297
Отблагодарили:7
На мій погляд, не варто повторювати два образи з одним значенням поряд: тенета і пастку. Або з міських тенет або з пастки міста. Далі: що полонили(ила) мільйони...