Образа

Сосна палала. Палала сосна.
Дівчина щиро кохала.
Та й не вбереглася, сама з дитям зосталася.

Душа до неба волала,волала.
До Бога слізно прохала:
"За що мене зрадив милий?
Я ж його вірно любила"

Душа страждає, страждає.
Серце одного тебе жадає.
Довіку не бути мені з тобою;
Повинчена я з журбою.

Що пень, то колода.
Ні зіроньки тобі, ні броду
До спочину перекоти-полем котиться,
Ніде не зупиниться.

Скільки літ відлетіло.
Що боліло, те відболіло.
Але не перебрести мого моря, зі сліз і печалі.