Когда право лукавой ночи, до заката, в могилу канет, в предрассветной, тоскливой корче, оживут и застонут камни. Вид их жалок, убог и мрачен под крупою росистой пудры. Вы не знали, что камни плачут ещё слаще, чем плачет утро, омывая росой обильной ветви, листья, цветы и травы? Камни жаждут, чтоб их любили. Камни тоже имеют право на любовь, на х

Омана

Тип:Книга
Цена:312.39 руб.
Просмотры: 308
Скачать ознакомительный фрагмент
КУПИТЬ И СКАЧАТЬ ЗА: 312.39 руб. ЧТО КАЧАТЬ и КАК ЧИТАТЬ
Омана Owen Jones Меган - пiдлiток-екстрасенс, яка не може знайти нiкого, хто допомiг би iй зрозумiти своi здiбностi ... нiхто зi смертних. «Омана» - це невелике оповiдання про зростаюче усвiдомлення однiеi молодоi дiвчини того, що вона здатна робити те, чого нiхто з ii родини не може, хоча деякi з ii шкiльних друзiв стверджують, що у них такi ж незвичайнi екстрасенсорнi здiбностi. Дiвчинку звати Меган, i в цiй першiй книзi iй дванадцять рокiв. У Меган е двi, здавалося б, нездоланнi проблеми. По-перше, ii мати боiться прихованих здiбностей дочки i не тiльки не допомагае iй, а й активно iй перешкоджае, а по-друге, вона не може знайти вчителя, який допомiг би iй розвинути своi надприроднi, екстрасенсорнi здiбностi. Вона намагаеться поговорити про них зi своею матiр'ю, але отримуе тверду вiдмову; вона навiть не наважуеться розповiсти про це своему батьковi, так як знае, що ii мати не схвалить цього, i, врештi-решт, Меган нiяк не хочеться сваритися зi своею матiр'ю. Вона вiдчувае, що мiж ними обома iснуе негласний зв'язок. Можливо, це зв'язок, який iснуе мiж усiма матерями i iх дочками. Але, можливо, все набагато глибше. Хто знае, адже сама Меган не знае себе досить добре? Єдине, що вона знае, це те, що ii мати зовсiм не схожа на люблячу матiр дочки-пiдлiтка, чого вiд неi очiкують. Дочки-пiдлiтка, яка мае своi переживання, якi iй хочеться, нi, вона повинна обговорити iх з кимось, кому вона довiряе. Меган готова дати матерi потрiбний час для подолання страху перед паранормальними явищами. Вона може почекати i навiть змиритися з жахливими знущаннями, яким ii пiддають потай, без вiдома батька. У крайньому разi, - поки ще може. «Омана» - це перший з двадцяти трьох оповiдань з цiеi серii книг про постiйне просвiтлiння Меган, оскiльки вона знаходить людей, якi допомагають iй зрозумiти, як найкраще продовжити ii надприродний, духовний i психiчний розвиток. Адже ii потрiбно навчити не тiльки тому, на що вона здатна i як це робити, але i тому, з якою метою вона повинна використовувати своi особливi здiбностi. Меган - хороша дiвчинка, тому здавалося б очевидним, що вона буде схильна використовувати своi сили на благо, але не завжди легко поступати правильно, навiть знаючи, що правильно, а що нi. Цi iсторii про Меган сподобаються всiм, хто цiкавиться екстрасенсорними здiбностями, надприродними i паранормальними явищами, i кому вiд 10 до 100 рокiв. 1 ОМАНА Духовний наставник, Примарний тигр i жахлива мати! автор 1 ОУЕН ДЖОНС Перекладач: 1 Оксана Риндiна Copyright © 2021 року, Оуен Джонс Омана 5-е видання автор Оуен Джонс Опублiкований Видавництво: Megan Publishing Services https://meganthemisconception.com Право Оуена Джонса бути iдентифiкованим як автор цiеi роботи було заявлено вiдповiдно до роздiлiв 77 i 78 Закону Про авторське право на зразки i патенти 1988 р. Моральне право автора на твiр було затверджено. Всi персонажi i подii даного художнього твору або е плодом уяви автора, або повнiстю вигаданi. Деякi мiсця можуть бути реальними, але подii повнiстю вигаданi. Зв’яжiться зi мною зручним для вас способом: http://facebook.com/angunjones (http://facebook.com/angunjones) http://twitter.com/owen_author (http://twitter.com/owen_author) [email protected] (mailto:[email protected]) http://owencerijones.com (http://owencerijones.com/) Пiдписуйтесь на розсилку, щоб бути завжди в курсi iнсайдерськоi iнформацii про книги i творчiсть Оуена Джонса ввiвши свою електронну адресу за посиланням: http://meganthemisconception.com (http://meganthemisconception.com/) Іншi романи з тiеi ж серii: Серii про Меган Духовний наставник, Примарний тигр i жахлива мати! Омана Тринадцятирiччя Меган Шкiльна екскурсiя Меган Шкiльнi iспити Меган Послiдовники Меган Меган i зниклий кiт Меган i жiнка-мер Глузування над обличчям Меган Меган в гостях у бабусi i дiдуся Батько Меган захворiв Канiкули Меган Меган i грабiжник Меган i велосипедист Меган i старенька Сад Меган Похiд Меган в зоопарк Меган йде в похiд Меган i конкурс кулiнарiв Меган iздить верхи Меган катаеться на яхтi Меган на карнавалi Меган на Рiздво 1 ПРИСВЯТА Це видання присвячуеться моiй дружинi, Пран Джонс, за те, що вона робить мое життя настiльки легким, наскiльки це можливо, з чим вона вiдмiнно справляеться, i моiм батькам, Колiну i Марiон, за прекрасне виховання, яке вони дали менi i моiм братам. Карма вiддасть кожному по заслугах. 1 ПОДЯКА Моiй дружинi Пран за ii терпiння i моему друговi лорду Девiду Проссеру за допомогу в оформленнi дизайну обкладинки книги. 1 НАДИХАЮЧІ ЦИТАТИ Не вiрте нi в що, просто тому, що ви це чули, Не вiрте нi в що, просто тому, що багато хто говорить про це або це думка бiльшостi, Не вiрте нi в що просто тому, що це написано у ваших релiгiйних книгах, Не вiрте нi в що засноване тiльки на авторитетi ваших вчителiв i старiйшин, Не вiрте традицiям, тому що вони спотворилися, передаючись з поколiння в поколiння, Але пiсля спостереження i аналiзу, коли ви виявите, що це узгоджуеться з розумом i сприяе добру i корисне для всiх i кожному, приймiть цi принципи i живiть вiдповiдно до них. Гаутама Будда –– Великий Дух, вiдгомiн голосу якого несеться вiтром, почуй мене. Дозволь менi знайти духовну силу i знання. Зроби так, щоб я завжди мiг побачити пурпурний Захiд. Нехай Моi руки поважають те, що ти дав менi. Навчи мене таемницям, прихованим пiд кожним листком i каменем, як ти вчив людей протягом столiть. Дозволь менi використовувати свою силу не для того, щоб перевершити брата, а для того, щоб побороти мого найлютiшого ворога – самого себе. Дозволь менi завжди приходити до тебе з «чистими руками» i вiдкритим серцем, щоб, коли мое земне життя згасне, як захiд, Мiй Дух повернеться до тебе без докорiв сумлiння. (За мотивами традицiйноi молитви сиуксiв) 1 ЗМІСТ 1. Вибiр Хобсона 2. Пiдвищення обiзнаностi 3. Маленька мамина помiчниця 4. Натхнення 5. Сусiди 6. Друзi Меган Забороненi 1 1. ВИБІР ХОБСОНА Ледве утримуючу сльози Меган знову замкнули у вугiльному пiдвалi. Їй було всього дванадцять рокiв i iй було складно зрозумiти, чому ii мати вчинила з нею так жахливо. Таке траплялося i ранiше, пiвдюжини разiв, але начебто, подумала вона, ii батько нiчого про це не знав. Вона нiколи не розповiдала йому про це i була впевнена, що ii мати теж нiколи нiчого не сказала б. Мiж нею i ii матiр’ю був негласний договiр не пiдводити один одного, але вона знову була тут, сидiла в пiдвалi, у брудi i пилу, в той час як невiдомi жахливi iстоти спостерiгали за нею. Вона не знала. Тут була непроглядна темрява i iй коштувало величезних зусиль стримати сльози, благаючи матiр випустити ii. Хоча вона просила про це i в iнших випадках, але ii мати пред’являла iй необгрунтованi вимоги в якостi умов для ii звiльнення. Умови, якi, в чому Меган була повнiстю впевнена, вона не змогла б виконати навiть намагаючись з усiх сил. Інодi здавалося, що вона едина, хто серйозно ставиться до пакту. Незважаючи на це, сльози знову почали котитися по ii щоках, утворюючи невидимi струмочки на ii брудному вiд пилу обличчi, якi змивали вугiльний пил на ii шкiльну форму. Це було занадто, дiйсно занадто. Як могла людина, яка настiльки добре розумiла ii, так жорстоко вчинити з нею, - зi своею единою дочкою? Меган мимоволi пiдстрибнула, коли ii мати навмисне вдарила пилососом у дверi, проходячи повз. Всерединi не було жодного промiнчика свiтла, який мiг би ii заспокоiти, тому вона зробила те, що, як вона переконалася на власному досвiдi, найбiльше iй допомагало, i пiднялася на купу вугiлля ближче до стiни, а потiм направо, поки не знайшла куток. Там вона щiльно обернула ноги своею довгою спiдницею, щоб нiщо не змогло заповзти пiд ii одяг, i заправила ii пiд себе. Вона застебнула всi гудзики на блузцi, пiдтягнула вище шкарпетки, натягнула на голову светр i заховала руки в рукава. Це, як знала Меган, убезпечувало ii також i вiд мешканцiв вугiльного пiдвалу. Їi не турбували примари або щось в цьому родi, хоча насправдi проблема була саме в них. Але вона терпiти не могла, коли по нiй повзали комахи, i не могла винести навiть i думки про те, що вони ii вкусять i ii кров проллеться, вона також ненавидiла павукiв, але, загорнувшись в шкiльну форму, немов в кокон, вона була впевнена, що над ii шкарпетками залишилися непокритими не бiльше декiлькох дюймiв шкiри, до якоi могли б дiстатися цi моторошнi повзаючi створiння. Кiлька квадратних дюймiв з бокiв, якщо бути точним, тому що вона обхопила колiна руками, i щiльно притиснула iх до грудей. Їй хотiлося перестати ридати. Хоча б ненадовго… Але вона розумiла, що рано чи пiзно це трапиться в очiкуваннi свого звiльнення. Вона знала i точний час, коли це трапиться - близько п’яти тридцяти вечора, щоб у неi залишилося пiвгодини на те, щоб привести себе в порядок до того, як ii батько повернеться з роботи. Меган прекрасно розумiла, навiщо ii мати робить це. Тому що вона боялася, а Меган - нi. Їi мати боялася за свою дочку, i таким чином намагалася викликати у неi такий же страх, який вiдчувала вона сама. Проблема полягала в тому, що Меган не боялася i не бачила нiчого, чого б iй варто було боятися. Вона сто разiв намагалася пояснити це своiй матерi, але та просто закривала iй рот i замикала ii, як i цього разу. Обидва ii батьки були католиками, але ii мати була католичкою, яка дотримуеться дуже суворих правил, на вiдмiну вiд батька - вiн був менш суворим. Їi мати боялася загробного життя, але, як вона говорила, не за себе, оскiльки вважала себе хорошою католичкою i була переконана, що мiсце на Небесах iй вже забезпечено, поки вона продовжуе виконувати свiй обов’язок. Проблема, на думку Меган, полягала в тому, що ii мати вважала частиною свого обов’язку замкнути дочку в вугiльному погребi, саме тому вона i опинилася тут зараз. Батько ii, будучи також католиком, не був настiльки суворим, як ii мати. Вiн вважав, що якщо люди ризикують вiчним прокляттям, то це iхня справа. Вiн пiклувався про свою душу i душi тих, кого любив, але вiн вiрив у свободу вибору навiть для маленьких дiвчаток. Меган любила обох своiх батькiв незважаючи на те, що мати робила з нею, адже вона розумiла, хоча i була ще зовсiм маленькою, що мати завжди дбала про ii iнтереси. Вона навiть намагалася любити iх обох однаково, але проблема, на думку Меган, полягала в тому, що у ii матерi або не було хороших вчителiв, або та була занадто налякана, щоб повiрити власним очам, вухам або почуттям. Вона не зовсiм розумiла, хто цi «Вони», вона просто знала, що «вони» е у неi i у iнших, але ii мати не хотiла визнавати «iх», i тому не хотiла вiрити, що «вони» е i у iнших. - Зрештою, - сказала iй мати, - менi тридцять чотири, а тобi тiльки дванадцять. Я вчилася в католицькiй школi, а ти ходиш в просту мiжцерковну загальноосвiтню школу. У ii матерi, мабуть, не було нiяких претензiй до системи загальноi шкiльноi освiти, але вона наче виплюнула слово «мiжцерковну». Меган нiколи не розумiла, чому це було проблемою. Їй доводилося зустрiчати як хороших, так i поганих людей, розумних i не дуже, обiзнаних i не дуже з числа представникiв багатьох iнших релiгiй. Їi мати потрапила в категорiю людей добрих серцем, розумних i цiлком обiзнаних. Їi батько був хорошим, розумним i досить обiзнаним. Себе Меган вважала хорошою, досить розумною i дуже обiзнаною. Але вся ii проблема полягала в наступному: ось чому вона забилася в куток чорноi вiд вугiлля дiри, i всякi iстоти, найiмовiрнiше, повзали по нiй прямо в цю саму секунду. Вона здригнулася при однiй думцi про це, але пхикання припинилося, - вона знала, що в кiнцi кiнцiв воно припиниться. Меган знала, що у неi е два варiанти. Вона могла розповiсти батьковi про те, що з нею вiдбуваеться за його спиною, i викликати скандал, який мiг би привести до розлучення батькiв або до того, що органи опiки вiднiмуть ii у них, або ж вона могла прикинутися, що нiчого не помiчае, - зазвичай вона i намагалася так робити. Меган зрозумiла, що, коли вона замкнена в пiдвалi, краще думати про щось iнше, а найбiльше iй подобалося думати про своiх друзiв. Друзiв у неi було небагато, але для неi вони були особливими. Їi улюбленими друзями були дiдусь, Вацинхiнша i ii улюблена кiшка. Вона закрила очi, спробувала розслабитися i уявити, що вони стоять перед нею або сидять поруч. Цей прийом iй завжди допомагав i викликав у неi теплi почуття, тому вона так робила кожного разу, коли була засмучена. Це був один з ii маленьких трюкiв на тi випадки, коли життя здавалося несправедливим. Може Меган здалося, але вона вiдчула, як щось торкнулося ii стегна, i почула тихий звук, приглушений ii светром. Вона завмерла на мить. 1 2. ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ Все почалося, коли вона була ще зовсiм маленькою. Вдень ii залишили з бабусею по материнськiй лiнii, так як ii батьки були на роботi. Батьки ii матерi дотримувалися традицiйних поглядiв: чоловiк йшов на роботу, а дружина залишалася вдома i робила все, що могла, в домашньому господарствi; чиi дiти вже самi створили своi сiм’i i покинули рiдну домiвку. У мiсiс Уайт нiколи не було своiх друзiв. Все коло ii знайомств обмежувалося подругами або дружинами друзiв ii чоловiка, ось чому пiсля його смертi у мiсiс Уайт практично не залишилося друзiв. Кiлька разiв мiсiс Уайт здавалося, що вона починае сходити з розуму вiд нудьги i самотностi. Саме тому можливiсть доглядати за малятком Меган вдень, а iнодi i вночi, було для неi справжнiм порятунком. Мiсiс Уайт багатьом хотiлося сказати, що саме це завадило iй зiйти з розуму вiд нудьги, але багато рокiв потому Меган часто задавалася питанням, чи не запiзнилася вона i тому була не в силах зупинити процес, що вже розпочався. Перша ознаку того, що з нею щось не так, бабуся помiтила, коли Меган була ще дитиною. Меган почала пiдбирати iграшки та речi лiвою рукою, що було дуже поганим знаком для мiсiс Уайт. Спочатку мiсiс Уайт просто перекладала предмети в праву руку Меган i говорила: «лiвою рукою - погано, правою рукою – вiрно», але через кiлька тижнiв, коли Меган все ще не «навчилася» правильно робити речi, вона отримала ляпас по лiвiй руцi, а також попередження, що лiва рука - погана. Як i будь-яка дитина в цьому вiцi, пiсля такого суворого навчання за методикою Павлова Меган навчилася користуватися правою рукою. Бабуся була дуже задоволена реакцiею Меган на ii навчання, тому одного разу вона переможно повiдомила цю хорошу новину своiй дочцi, яка навiть i не помiтила, що Меган тепер використовуе виключно праву руку, щоб пiднiмати речi, тодi як ранiше надавала перевагу лiвiй. Сюзанна, мати Меган, не надала цьому нiякого значення. Вона знала, що у ii матерi е деякi «дивнi маленькi слабкостi», i потурала iм. Однак вона зовсiм не пам’ятала, що ii мати практикувала iх i на нiй, а якби вона цього не робила, то можливо Сюзанна була б зовсiм iншою людиною. По-перше, вона була б лiвшею. Сюзанна не сказала своему чоловiковi Роберту, що у Меган з народження була звичка користуватися лiвою рукою, яку з неi «вибили», тому що, будучи лiвшею i будучи набагато менш забобонним, вiн нi за що б не схвалив такого ставлення до своеi дочки. Те, що Роберт був лiвшею, була однiею з причин, чому мiсiс Уайт не схвалювала зятя, але вона вважала, що вже занадто пiзно рятувати його i його душу. Вона перепробувала все, що було в ii силах, щоб перешкодити Сюзаннi закохатися в Роберта i вийти за нього замiж. Вона чiплялася до неi, забороняла виходити з дому, позбавляла ii мiзерних кишенькових грошей i навiть замикала в комiрчинi пiд сходами. - Я i уявити собi не могла, що моя дочка буде вести себе подiбним чином, - часто кричала вона, стукаючи дверцятами шафи, коли проходила повз. - Я гадаю, в лiкарнi сталася якась плутанина. Не могла я народити таку дочку, як ти. Сюзаннi пощастило. У них в будинку був вугiльний пiдвал, а не вугiльна яма, але вона все одно знаходила комору для мiтел жахливим мiсцем, навiть будучи пiдлiтком, i з тих же причин, з яких Меган не любила свое мiсце ув’язнення, i навiть бiльше, тому що мiсiс Уайт сказала дочцi, що в коморi, найiмовiрнiше, знаходяться «дияволи i чорти». У таких випадках вона радила Сюзаннi тихо сидiти в кутку i закривати голову, «щоб дияволи i чорти не помiтили ii». Як тiльки Меган навчилася говорити, мiсiс Уайт сприйняла це як свiй особистий трiумф. Вона нiколи не вважала заслугою Сюзанни або Роберта будь-якi досягнення Меган, кажучи своiм друзям, що у так званих «сучасних батькiв» немае часу на власних дiтей i що, якби не бабусi i дiдусi, майбутне поколiння виросло б «повними iдiотами». Бiльшiсть знайомих мiсiс Уайт знали, яка вона, i або просто кивали головами на знак згоди, або змiнювали тему розмови, а якщо це було можливим, - поспiшали пiти. Дуже часто розмови зводилися до наступного: - О, мiсiс Уайт, я впевнений, що ви робите велику справу, допомагаючи своiй дочцi доглядати за маленькою Меган… Як Вашi бегонii в цьому роцi? Отже, доля маленькоi Меган повнiстю залежала вiд безкiнечних примх ii бабусi, оскiльки Мiстер Уайт пiшов у кращий свiт i нiкому було тримати пiд контролем ii фантазii, хоча, як виявилося пiзнiше, це було не зовсiм так. Сидячи на пiдлозi бiля нiг мiсiс Уайт, Меган iнодi простягала iграшки i пропонувала ii «дiдусевi». Спочатку мiсiс Уайт подумала, що дитина була в замiшаннi. Вона припустила, що «iншi бабусi i дiдусi» збивали з пантелику ii маленьку протеже, тому, знаючи, що ця тактика спрацьовувала i ранiше, кожного разу, коли Меган простягала iграшку i говорила «дiдусь», вона брала ii i говорила: «бабуся». Потiм, вже бiльше зневiрившись, i легенько ляскаючи ii по нозi: «бабуся, Меган, не дiдусь!». Однак, якi тiльки методи вона не випробувала, змусити Меган називати ii «бабусею», а не «дiдусем» виявилося важче, нiж змусити ii користуватися правою рукою. Меган також згадувала про «кiшечку», i було видно, як вона «гладить» повiтря i хихикае. Коли Меган почала називати «кiшечку» «Гррр», мiсiс Уайт заспокоiла себе тим, що це лише плiд надмiрно активноi дитячоi уяви, але згадка про «дiдуся» продовжувала турбувати ii. Одного разу вона запитала Сюзанну, як Меган називае батькiв Роберта. - О, Меган така мила. Вона називае iх «Наiн» i «Таiд», що означае «Бабуся» i «Дiдусь» валлiйською мовою. Вони хочуть, щоб ми вiддали ii до валлiйськоi школи, коли вона пiдросте, але ми з Робертом поки не впевненi. А ти що думаеш з цього приводу, мамо? Мiсiс Уайт сподiвалася, що Меган пiде в католицьку школу, але вона знала, що шансiв на це дуже мало, тому що Роберт Лiвша «вважае, що не варто нав’язувати дiтям релiгiю, будь-яку релiгiю, в такому ранньому вiцi». Яка нiсенiтниця! Та що вiн знае про це?! Що може знати про це лiвша?! Але вона вiдповiла: - Просто постався дуже уважно до вибору, куди вiдправити вчитися Меган, дорога. Ви ж не хочете, щоб вона ходила в яку-небудь з тих сучасних шкiл, повних хулiганiв, де вчителi-лiвшi не вчать повазi або дотриманню сувороi старомодноi дисциплiни, або ж ви можете залишити Меган на домашньому навчаннi до отримання атестата зрiлостi. Вона сподiвалася, що слова «лiвша», «повага» i «дисциплiна» викличуть сприятливий вiдгук у Сюзанни, але в глибинi душi боялася, що вже встигла втратити дочку через дурнi лiвi iдеi Роберта. Все, що вона могла зараз зробити, - це спробувати зупинити «гнiй», який сочиться всерединi Меган. Весь цей «гнiй», якому Роберт i ii дочка дозволили вирватися назовнi з бiдноi, милоi, але вразливоi Меган. Їй так i кортiлося замкнути внучку пiд сходами, але вона знала, що якщо Роберт коли-небудь дiзнаеться про це, то це буде востанне, коли вона зможе залишитися наодинцi з Меган, i тодi iм обом буде ще гiрше. Але глибоко всерединi, мiсiс Уайт прекрасно розумiла, що iй буде набагато гiрше i, можливо, вона не виживе, - в психлiкарнi. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=65494917&lfrom=688855901) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Наш литературный журнал Лучшее место для размещения своих произведений молодыми авторами, поэтами; для реализации своих творческих идей и для того, чтобы ваши произведения стали популярными и читаемыми. Если вы, неизвестный современный поэт или заинтересованный читатель - Вас ждёт наш литературный журнал.